У с. Зарічани 11 липня 2014 року було скоєно умисне вбивство Жадька Олександра Юрійовича. В убитого 13 ножових поранень. Убивцю слідство встановило, проте він розгулює на свободі, бо «дбайлива суддя» Олена Рожкова вирішила відпустити його під заставу у 200 тис. 970 гривень. Саме в стільки вона оцінила людське життя.
У липні цього року Володимира Довгалюка було затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні умисного вбивства Олександра Жадька. Раніше Довгалюка характеризували як зразкового сім’янина, що має на утриманні двох малолітніх дітей, як приватного підприємця з вищою юридичною освітою, раніше не судимого. Проте, матеріали кримінальної справи говорять про протилежне.
Витяг зі справи: Досудовим розслідуванням установлено, що 11 липня 2014 року, близько 12 год. Довганюк Володимир Олегович, маючи умисел на вчинення умисного вбивства Жадька Олександра, прибув до місця проживання останнього.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство, наніс колюче-ріжучим предметом ударів в розташування життєвоважливих органів потерпілого, а саме грудну клітку та шию, і таким чином умисно його вбив.
Підсудному винесено рішення щодо тримання під вартою. 26 вересня слідчий Роман Атаманчук звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою до 1 листопада цього ж року. Під час розгляду справи в Корольвському райсуді суддею Оленою Рожковою було визначено розмір застави у сумі 200 970 гривень. І це попри доводи прокурора, слідчого та потерпілих про те, що підсудний може становити загрозу свідкам, уникнути правосуддя та вплинути на розгляд справи приховуванням доказів. Тобто, фактично, до 1-го листопада на свободі опинився жорстокий убивця, що може становити небезпеку оточуючим. Не зрозуміло, що буде далі, адже це перший крок до цілковитого звільнення злочинця.
Рідні вбитого усіма можливими шляхами шукали правди та справедливості. Така несправедливість їх обурила, адже вони втратили рідного сина, батька, брата і рідну людину, а злочинець і досі не покараний і, крім того, може взагалі уникнути покарання. У Конституції України зазначено, що людина, її життя та здоров’я визнаються найвищою соціальною цінністю. Ніхто не може свавільно позбавити людину життя. Проте реалії судової та правоохоронної системи свідчать про зворотне: корупцію, зловживання та заперечення цінності життя простої людини.
Коли до пані Рожкової, слідчого судді, завітали ми, журналісти газети «20 хвилин», вона спочатку відправила нас у прес-службу суду (якої немає взагалі), а потім, коли намагалися зайти до її кабінету, закрила двері прямо перед очима. Подальший перебіг ситуації нагадував цирк: суддя і її помічниця замкнулися на ключ кожна у своєму кабінеті. Через 15 хвилин нашого перебування під дверима суддя все ж вирішила порадувати нас своєю присутністю. Отже, зауважимо, що пані Олена за типом темпераменту, певно, холерик, адже зміни її настрою просто шокують. Суддя, яка ще 15 хвилин тому на підвищених тонах пояснювала, що вона дуже зайнята і прийняти нас не може, вирішила спокійно дати коментар.
«Ті питання, які пов’язані з досудовим розслідуванням, і відомості, які стосуються справи, суддя та секретар не мають права розголошувати, оскільки вони несуть кримінальну відповідальність. Тому жодного коментаря я не можу дати. Все, що стосується досудового слідства - це таємниця.
Я зможу дати відповіді на питання вже після закриття справи», – відповіла Олена Рожкова.
Звернемо вашу увагу на те, що слідство вже не ведеться, бо особу злочинця встановлено. Про це розповів прокурор у даному кримінальному провадженні Олександр Кухаренко.
На запитання ж: «Дайте відповідь чисто з моральної точки зору, чому Ви відпустили особу, яка вчинила вбивство?» – Рожкова відповіла, що прийняла рішення за своїм суб’єктивним ставленням (!). Тобто нині правосуддя здійснюється за суб’єктивним відношенням суддів до злочинців? Тоді дивує той факт, що взагалі у в’язниці хтось відбуває термін. Це, певно, тому, що не всім вердикт виносила суддя Рожкова.
Редакція має інформацію щодо родинних зв’язків підсудного з працівниками УБОЗ УМВС Іщуком Д. О. та Довгалюком Т. О. Останній є його рідним братом. Не дивно, чому рішення суду саме таке.
Прокурор Олександр Кухаренко прокоментував цей факт наступним чином: «Я з усією відповідальністю заявляю, що ніякого тиску на мене чи слідчого з боку звинувачуваного не було. За суддю такого сказати не можу.
Клопотання про продовження терміну тримання під вартою суд (суддя Рожкова задовольнила) першої інстанції задовольнив. Але у відповідності до п. 3 ст. 184 КПК, суддя була зобов’язана визначити розмір застави, крім випадків, передбачених п. 4 цієї статті, який знаходиться з п. 3 у конфлікті. Оскільки в п. 4 говориться про те, що суддя має право не визначати (!) розмір застави, якщо це пов’язано з насильством або спричинило вбивство людини. Вона цього не зробила».
У судді був вибір – вчинити або за законом, або за своїм суб’єктивним ставленням. Вона обрала другий варіант. Сподіваємося, під час вирішального судового засіданн громадськість стане на бік правосуддя, і ми змусимо судочинство прийняти рішення на користь людського життя і справедливості. Адже на місці вбитого Олександра Жадька може опинитися будь-хто. Сумно тільки те, що рішеннями таких суддів, як Рожкова, будь-якого нашого кривдника теж можуть визнати невинним.
Олександр Жадько
Місце злочину
Посилання на законодавство
Стаття 115. Умисне вбивство
1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, - карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти
років.
2. Умисне вбивство:
1) двох або більше осіб;
2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
3) заручника або викраденої людини;
4) вчинене з особливою жорстокістю;
5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;
6) з корисливих мотивів;
7) з хуліганських мотивів;
8) особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку;
9) з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;
10) поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;
11) вчинене на замовлення;
12) вчинене за попередньою змовою групою осіб;
13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу;
14) з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті.
Стаття 183. Тримання під вартою
3. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
4. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
