Останні опитування громадської думки показують, що навіть за тиждень до дня голосування 15-20 відсотків виборців ще не визначилися, за кого вони голосуватимуть. Цей показник є незвичним, порівняно з минулими виборами, коли в останні дні визначалися лише 5-10% виборців. Gazeta.ua звернулася із запитанням про причини такого феномену до політолога Володимира Фесенка.
На думку експерта, перш за все, велика кількість тих, хто не визначився, пов’язана із суттєвим переформатуванням електорального поля України. Раніше в політичному житті домінували Партія регіонів та «Батьківщина», які зазнали значних електоральних втрат. Події останнього року вивели в політичні лідери нові партії, які стрімко нарощують популярність. Для багатьох виборців зміна політичних уподобань стала тривалим процесом, а виборча кампанія триває досить обмежений проміжок часу, фактично агітація розпочалася наприкінці вересня. Тому до 20% виборців будуть визначатися зі своїм вибором в останній тиждень перед виборами, або навіть на виборчих дільницях.
Політичні симпатії тих, хто не визначився, не розподілятимуться пропорційно між популярними партіями. Практика показує, що значна частина «вибору останнього дня» іде до лідера виборчої кампанії, в цьому випадку – до Блоку Петра Порошенка. Людям подобається робити ставку на лідера, це психологічно дозволяє їм розділити перемогу із відповідною партією.
Другим лідером виборчих перегонів залишається Радикальна партія Олега Ляшка. Значна частина так само серйозно може наростити свій електоральний результат в останній тиждень. Найбільш відмінна від інших партія із радикальними гаслами - це Радикальна партія Олега Ляшка.
Виборці, які коливаються, схильні обирати яскравого лідера, який пропонує прості та нестандартні гасла.
«Блок Порошенка та Радикальна партія продовжують залишатися лідерами виборів, бо репрезентують два основні тренди сучасного суспільства – це відповідно запит на мир і стабільність, та з іншого боку - запит на швидкі радикальні реформи та зміни», - робить висновок Володимир Фесенко.
