Бути поряд з людиною, яка прагне змінити систему – складно в усі часи, особливо – під час передвиборчої лихоманки. Як живеться дружині громадського активіста і політика Дмитра Кропачова – про це наша розмова.
- Олено, як ви ставитеся до бажання Дмитра вплинути на існуючу систему, зробити її більш відкритою для громадськості?
- Я цілком його підтримую. Як свідома громадянка я хочу жити у вільній від корупції державі. В Україні зараз багато проблем. Але нічого не виходить тільки в того, хто нічого не робить. Навіть якщо люди кажуть «ти нічого не зміниш», я завжди підтримую Дмитра і впевнена: все вийде!
- Навіщо вашому чоловіку – успішному програмісту, підприємцю – політика? Чи розділяєте ви його політичні амбіції?
- Поки Дмитро не почав займатись політикою, я особливо нею не цікавилася. Але згодом зрозуміла: насправді ніхто з нас не стоїть осторонь від політики – якщо ти не ходиш на вибори, значить хтось зробить вибір за тебе. Бути хорошим політиком – не значить вміти красиво говорити, це насамперед вміти побудувати правильну команду, де кожен на своєму місці. Дмитро успішно зробив це на роботі. Я повністю підтримую його, бо сім’я – це корабель з вітрилами. Він зможе рухатися далі тільки тоді, коли є «вітер» – натхнення, амбіції, спільна мета.
- Ви пам’ятаєте, з чого все почалося? Коли Дмитро вперше почав проявляти громадську активність, інтерес до політичних подій?
- Дмитро завжди був небайдужий до політичного життя країни. Його чітка громадянська позиція яскраво сформувалася ще під час помаранчевої революції.
Чи впливає активна громадська позиція Дмитра на наше сімейне життя? Безумовно, це інший режим роботи та відпочинку. Через велику зайнятість ми проводимо менше часу разом. Проте ми з донечкою розуміємо: у когось тато далекобійник, у когось підводник, а у нас політик. Проте у відпустці Дмитро поза межами роботи. Є тільки сім’я.
- Як ви познайомилися?
- Ми з Дмитром жили поруч. Я навчалась в університеті, а він працював. На той час я грала у музичному гурті. Одного вечора йшла з репетиції з гітарою за плечима, друзі попросили зіграти, серед них був і Дмитро. Так і познайомились.
- Ви виходили заміж за програміста, але вже 2 роки, як він став політиком. Не шкодуєте про це? Це якось вплинуло на його характер?
- На мій погляд, шкодувати потрібно лише за втраченими можливостями або через те, що не сказав близькій людині про свої почуття. Це не той випадок.
Звісно, бути дружиною політика складно. Проте мені подобається фраза «що нас не вбиває, робить сильнішими». Дмитро став ще більш наполегливим та цілеспрямованим. Політика та його громадська робота – це робота у команді. А наша сім’я, якщо говорити спортивними термінами, це її «основний склад».
- Ви підтримуєте бажання Дмитра балотуватися до Верховної ради? Його рішення було для вас несподіваним?
- Звісно, підтримую. Дмитро буде гідним представником від Житомира у Верховній раді. Рішення балотуватися не було несподіванкою. Після останніх суспільно-політичних подій кожен з нас змінився, кожен хоче кращого майбутнього для своїх дітей. Ми вже не можемо спокійно спостерігати за корупцією, терпіти нахабство і брехню. Але в цій країні нічого не зміниться, якщо кожен не почне щось робити. Дмитро вже почав. Про свою команду «Сила Людей» він зазвичай говорить: кожен з нас – краплинка, але разом ми – океан. Це справді так. Одній людині складно побороти те, що вкорінювалося роками, однак коли є однодумці – все можливо.
- Які його погляди на майбутнє країни ви найбільше підтримуєте?
- Україна має стати повноцінною частиною Європи. Перший етап ми вже пройшли. Зараз черга за зміною вертикалі влади. Вона має будуватись знизу догори, тобто усе має бути для людей. Людина – найвища цінність. Це основний постулат партії «Сила Людей» та кандидатів від неї.
Наші діти повинні жити краще, ніж наші батьки і ми. І якщо сьогодні для цього потрібно змінити систему, Дмитро зробить все залежне від себе. Далі – справа за людьми, за кожним, хто розділяє наші цінності й розуміє, що майбутнє нашої країни творимо ми.
Прес-служба Дмитра Кропачова
