«Тепло не тільки там, де добре гріють, а й там, де бережуть енергію» - перефразовує приказку житомирянка Надія. Вона мешкає у будинку 73 по вулиці Київській – у тому самому, який житомиряни охрестили «будинком-щасливчиком».
У 2012-2013му за гроші міського бюджету у будівлі провели комплексне утеплення, замінили у під’їздах вікна та відремонтували асфальтне покриття прибудинкової території. Витратили на це майже мільйон гривень.
«Тоді наша сім'я вирішила: якщо вже утеплюватись, то утеплюватись по-справжньому, - розповідає Надія, – ми замовили нові склопакети і власним коштом замінили вікна у всій квартирі».
Жінка зізнається, відтоді забули, що таке холод і електричні обігрівачі: «Зараз у нас у квартирі навіть жарко +28 градусів. У квартирі подруги із сусіднього не утепленого будинку, який опалюється тією ж котельнею, температура на 5-6 градусів нижча, а от платимо ми однаково».
Утеплений будинок по вул.Київська, 73
Грудень 2014 року - мешканці відкривають вікна, бо у квартирах жарко
Щоправда заощаджувати ні грошей ні газу мешканці цієї 5-поверхівки поки не можуть. Усе тому, що котельня, яка обігріває кілька будинків одразу, рівняється на більшість будівель (які досі не утеплювались).
«У квитанціях це ніяк не позначилось, бо у мешканців цього будинку нема теплових лічильників, - пояснює заступник начальника управління житлового господарства Житомирської міської ради Ірина Ярош. - Через брак коштів у цьому будинку не зробили індивідуальний тепловий пункт з тепловим лічильником і автоматикою, яка регулює тепло в залежності від температури навколишнього середовища».
Провести ці роботи міська влада планує наступного року, а ще має намір утеплити фундамент і підвальні перекриття.
«От тоді дійсно буде економія, яку люди будуть бачити у своїх платіжках», - додає Ірина Ярош. Вона упевнена: здобути енергетичну незалежність можливо, якщо мешканці вкладатимуть гроші в утеплення своїх помешкань, а ще встановлюватимуть теплові лічильники – тоді у них буде стимул скоротити надмірне споживання тепла і не обігрівати приміщення, коли у цьому нема потреби.
«Коли Польща йшла до своєї незалежності, полякам дали ринкові ціни на всі енергоносії, до цього, до речі, і нас готують. Люди почали об’єднуватись, сусіди разом брали кредити, і вкладали власні кошти у термомодернізацію і заміну мереж».
Доки більшість житомирян власними силами утеплюють свої квартири, місто взялося за об’єкти соціальної сфери. Начальник управління капітального будівництва Житомирської міської ради Дмитро Болейко перелічує заклади, у яких місто наступного року планує провести термомодернізацію: дитячі садки № 6, №26, №29, №42, №43, №57, №66, №69, №70 і №59; школи №12, №15 (дві будівлі), №17, №23; будівлі центральної міської лікарні №1: пологове відділення, терапевтичне, травматологічне та урологічне відділення.
«Фінансуватися це буде з декількох джерел: кредит у 3 млн. євро, який нам дає корпорація НЕФКО, 1,5 млн. євро грантових коштів і частково наш місцевий бюджет, - пояснює Дмитро Болейко. – Очікується ефект як економічний, так і соціальний. Крім того, що у нас відбувається доволі суттєва економія тепла і коштів, ми будемо мати оновлені фасади будівель. Сьогодні економія енергоресурсів - це питання не тільки економічне. Це дійсно питання виживання країни. Якщо ми зараз не будемо думати про енергоефективність, завтра ми як країна, як місто не виживемо».
Дмитро Болейко
І дійсно, у час коли Україна має проблеми з постачанням російського газу, виникає необхідність підвищувати ціни на енергоносії , адже впродовж багатьох років населення споживало газ і електроенергію за цінами значно нижчими від ринкової вартості.
Крім того, лібералізація енергетичних ринків – це одна з непрямих вимог Угоди про асоціацію з ЄС.
Аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» переконані – такі непопулярні заходи як підвищення тарифів на енергоресурси необхідні Україні, адже держава ніколи серйозно не займалася енергоефектівністю. Політики не підвищували тарифи для населення, боячись зростання соціальної напруги і не усвідомлюючи, державі таки доведеться з бюджету доплачувати за спожиту громадянами енергію.
За даними МВФ у 2011 році український уряд витратив 3,6% ВВП на субсидування споживачів природного газу.
Аналітиків «Сильніші разом!» впевнені: субсидіювання має лишитися тільки у формі адресної допомоги бідним (а це у свою чергу, вимагатиме реформування систем надання такої допомоги).
На їх думку підвищення цін зменшить навантаження на державний бюджет і стане стимулом зайнятися модернізацією житла, залучаючи кошти міжнародних банків або за рахунок грошей, зекономлених в державному бюджеті при скасуванні субсидій для широкого кола споживачів.
Країни Центрально-Східної Європи, які в 90-х роках пережили такі ж реформи, мають різний досвід.
Наприклад, в Угорщині підняття цін відбувалося повільно, енергоефективність також поліпшувалася повільно, споживачі не були схильні скорочувати споживання енергії, бо подорожчання суттєво не позначалося на їх добробуті. Шоком для населення став період після 2006 року: населення виявилося не готове до різкого зростання цін.
А от у Польщі та країнах Балтії вдалися до так званої «шокової терапії» - різкого переходу від системи субсидованих цін до ринкового ціноутворення. Ціни тут зростали різко, в декілька разів, за короткий проміжок часу. Але поляки істотно скоротити своє споживання енергії і завдяки кращій енергоефективності, негативного впливу на добробут домогосподарств вдалося уникнути.
«Досвід країн ЄС показує, що енергоефективність покращується у тих країнах, де програми з утеплення та модернізації житла підтримують уряди. Умовно кажучи гроші, що їх зараз ми витрачаємо на субсидування цін, можна було б витратити на підтримку програм енергоефективності та адресну допомогу найбіднішим. Це до того ж матиме довгостроковий ефект як для індивідуальних споживачів (зменшують свої витрати на енергію), так і для держави (зменшує бюджетний дефіцит) та для енергетичних компаній (більші прибутки дозволяють інвестувати у інфраструктуру та покращувати якість послуг для споживачів)» - констатує Дмитро Науменко, аналітик інформаційної кампанії «Сильніші разом!».
Дитячий садок №69 - вигляд зараз і після утеплення (малюнок знизу)
Дитячий садок №70 - вигляд зараз і після утеплення (малюнок знизу)
Оксана Трокоз для Житомир.info
