Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України» (№1357), головною метою якого є перетворення державного телебачення в суспільне мовлення.
Про це повідомляє прес-центр Реанімаційного Пакету Реформ, експерти якого залучалися до розробки законопроекту.
«Канали суспільного мовлення повинні відповідати, перш за все, потребам звичайного українця, який має право отримувати об’єктивну та повну інформацію з екранів телевізорів», — переконаний Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права, експерт групи РПР з медіа реформи. Він нагадав, що зобов’язання про створення суспільного мовника в України зафіксовані також Коаліційною угодою та угодою з ЄС.
У рамках реформи передбачається, що кожна реформована ОДТРК матиме повноцінний телеканал регіонального мовлення, який працюватиме у форматі суспільного мовлення, а також продукуватиме контент для загальнонаціонального мовлення. Як пояснив Тарас Шевченко, такий формат залишає державне фінансування і гарантує повну редакційну свободу телеканалу. Щодо бюджету новостворених структур, то планується оптимізувати систему розподілу витрат усередині компанії. Понад 80% коштів, що надійшли з держбюджету до Житомирської ОДТРК, витрачається на зарплатню співробітникам. Кількість працівників державної компанії у 2014 році становила 213 осіб. Водночас на комерційних каналах 40-50 працівників створюють таку ж кількість програм (і зазвичай із більшим рейтингом) та отримують у кінці місяця досить конкурентну заробітну платню.
Керівництво суспільного мовника розташовуватиметься в столиці, а в регіоні буде призначений за довіреністю керуючий відповідною філією. Основна відмінність від державного мовника — керівництво координуватиме роботу колективу відповідно до суспільних потреб, а не на замовлення місцевої влади.
«Ми плануємо нарешті усунути диктат не лише місцевої влади, але і Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення у роботі обласного телебачення. Останній мав повноваження щохвилинно розписувати програми та втручатися в редакційну політику, що не припустимо з точки зору демократичних принципів», – переконаний пан Шевченко.
До сьогодні обласні та районні ЗМІ залишаються «рупорами» місцевої влади та в переважній більшості поширюють інформацію, яка задовольняє чиновників, а не звичайних громадян. Особливо це відчувається в період виборів, коли місцева преса перетворюється на агітки провладних кандидатів.
Відповідно до нового Закону, можливість обласного керівництва впливати на зміст матеріалів місцевого телебачення, радіо чи газет буде суттєво обмежена. На базі Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України, державної ТРК «Культура» та всіх обласних державних ТРК буде утворено єдине акціонерне товариство Національне суспільне телебачення України. Органом правління стає сформована громадськістю та представниками політичних фракцій Наглядова рада.
«Депутати делегують до Наглядової ради не своїх колег чи державних службовців, а представників експертних організацій у сфері медіа. Це обов’язкова умова побудови телебачення нового формату. Відтворити Бі-Бі-Сі в Україні за декілька років неможливо, але перші кроки на шляху до забезпечення українців якісним інформаційним продуктом у форматі суспільного телебачення вже зроблено», - пояснює Тарас Шевченко.
Нещодавно ліквідовано Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі, найближчим часом планується ліквідувати і Державний комітет із питань телебачення та радіомовлення. Експерти переконані, що застарілі рудименти радянської системи телебачення та радіомовлення стануть непотрібними в умовах розвитку нового суспільного мовлення.
Як повідомляв Житомир.info, депутати Житомирської обласної ради просили встановити законодавчі норми, що передбачають механізм передачі майна ОДТРК до комунальної власності. Облрада також вважає, що питання рухомого і нерухомого майна державних телерадіокомпаній «буде наріжним каменем подальшого ефективного мовлення», а регіональних мовників можна зберегти, надавши їм фінансування з місцевих бюджетів.
