Сайт «Суспільне мовлення» опублікував матеріал учасниці конкурсу журналістських матеріалів про суспільне мовлення Наталії Патрікєєвої, яка розповідає як журналісти працюють не для глядача, а для Держкомтелерадіо, як директори ОДТРК бояться втратити патріотичний мотив і чому вони хочуть відкласти створення Суспільного.
Середня заробітна плата працівника державної телерадіокомпанії становить 1400-1500 гривень. Гонорар за кожен сюжет - дев’ять гривень і не важливо, чи це висвітлення засідання обласної ради чи, скажімо, розслідування.
В обласних ТРК працює близько 5500 працівників і всі вони в соціальних питаннях прирівняні до держслужбовців (у нарахуванні зарплат і пенсій, зокрема). Чим живуть колективи державних медіа та чи готові до змін ми вирішили перевірити в Рівненській, Житомирській та Кіровоградській державних телерадіокомпаніях.
На Житомирській ТРК працює 34 журналісти. Із них 12 не володіють комп’ютером і надиктовують свої сюжети спеціальним людям, які їх набирають, працівникам так званого «Машбюро». З іншого боку, 19 працівників самостійно створюють власні сюжети в тому числі й монтують їх. Всього в компанії працює 230 людей. Із них 90 – на мінімальну зарплату.
З державного телебачення ніколи нікого не звільняють. Тобто приходить молодь, а пенсіонери залишаються на своїх місцях.
Тетяна Лещенко, завідувачка редакції новин Житомирської ТРК переконана, що основна проблема державного телебачення – відсутність реформ і пенсіонери. Пані Тетяна впевнена, що молоді спеціалісти можуть виконувати роботу за двох-трьох працівників пенсійного віку.
Ще одна проблема, яку сподіваються вирішити працівники ТРК після реформ – зміна менеджменту. За часів Майдану працівники Житомирського ТРК мали немало проблем з генеральним директором, який забороняв показувати сюжет про побитих «Беркутом» журналістів. Василь Головецький досі очолює канал і частина журналістів цим вкрай незадоволена: «Ми потребуємо якісного нового менеджменту. Ми не розуміємо, чого люди, які підтримували Януковича, які співали оди його поплічникам, сьогодні залишаються далі керувати. Найпечальніше, що керівництво і досі намагається прислужуватися владі. Навіть якщо цього ніхто не просить. Ми безсилі, хоча й намагаємось щось змінити».
Держкомтелерадіо зовсім нещодавно продовжив контракт з Василем Головецьким до кінця 2015 року.
Журналісти ЖОДТРК розповідають, що певний час під час нарад керівництво переконувало працівників, що створення суспільного – це велика смута для державних ТРК, мовляв, все розкрадуть, а працівників виженуть.
Натомість, кореспонденти переконані, що створення Суспільного мовлення керівництво не підтримує, оскільки для них вигідно отримувати гроші з бюджету, надбавки за вислугу і при цьому особливо не напружуватись.
Журналістка Катерина розповідає, що сюжети з нарад і засідань як нецікаво робити кореспондентам, так і відповідно нецікаво дивитись аудиторії: «Років сім тому у нас була творча свобода. Тепер я маю зробити дві програми, є завдання закрити ефір, неважливо чим. І певна кількість сюжетів. Завдань стало більше, а технічних можливостей і часу для цього набагато менше. Справа навіть не в оплаті - аби це цінувалося. Ми працюємо для Держкомтелерадіо, а не для глядача. Ми чекаємо реформу, щоб важливо було чим закривати ефір. І для того, щоб поїхати у відрядження, не потрібно було шукати покровительства у заступника директора чи ще когось».
Генеральний директор ЖОДТРК Василь Головецький бачить, на відміну від творчого колективу, програмну політику телеканалу інакше. Запевняє, канал говорить не про владу, а про події. На його думку, твердження, що державні ТРК обслуговують владу – це лише міф: «Якщо важлива сесія обласної ради – то ми підемо. Не знаю, чи піде суспільне. Ми уже зараз є суспільним мовником за формою і змістом. Ми говоримо про військових, школи, дітей, ось, присвятимо багато програм Тарасу Шевченку. Проте, якщо перейдемо на суспільне, чи залишиться той патріотичний мотив, який зараз у нас потужний».
Василь Головецький розповів, що колектив переймається реформами, адже ходять чутки, що відбуватиметься скорочення. Проте, генеральний директор не заперечує, що скоротити колектив із 230 людей можна було б, але «це не по-людськи»: «У нас є такі люди, що добре, якби їх не було. Вони не виконують свої обов’язки. Але якщо просто так скоротити, щоб частина отримувала більше, то що ми зробимо з тими, які отримуватимуть мінімальну пенсію? Технологічно ми можемо це зробити, але чисто по-людськи не можна».
Василь Головецький вважає, що на державних ЗМІ сьогодні лежить основна інформаційна функція. Разом з тим він запевняє, що є прихильником створення суспільного мовника.
Повністю матеріал читайте тут
Житомир.info за матеріалами сайту «Суспільне мовлення»
