У Житомирі попрощалися з бійцем 30-ї механізованої бригади Артемом Абрамовичем. Він загинув на 25-му році життя, торік 12 серпня, у зоні АТО.
На його пошуки пішло 9 місяців. Батьки до останнього сподівалися, що син у полоні бойовиків.
«Мама їздила в Донецьк, була там три місяці. Потім її повезли на місце бою в Нікіфорове. Вона буквально на колінах пройшла кожен сантиметр, кожну ділянку біля цього танка, але, на жаль, нічого, ніяких слідів не було. В той же час постійно приходила інформація про те, що Артем Абрамович знаходиться в полоні. У листопаді Славік Жилкін, це волонтер, який вивозить 200-х, вивіз останки, батьки здали ДНК і за фрагментами, які залишилися, ДНК співпало. Це ДНК Артема Абрамовича», - каже волонтер Юлія Толмачова.
«Артем був дуже цілеспрямований, він звик завжди добиватися мети. Неймовірно любив Альону, свою дружину, і неймовірно любив прийомну доньку Маринку, якій зараз три роки. Буквально за тиждень до того, як ДНК підтвердило, що це тіло Артема, Олена з самого ранку говорить: «Уявляєш, прокинулася донька і каже: «Мама, мені наснилося, що тато сказав, що скоро прийде додому». Ми до останнього вірили, що Артем – живий», - каже кум бійця Андрій Газаров.
Щоб попрощатися з Артемом до будинку офіцерів 23 травня прийшло кількасот людей. Поховали героя на Смолянському військовому кладовищі у Житомирі.
Він був єдиним сином у батьків.
Як повідомляв Житомир.info, пізно ввечері 22 травня кілька сотень житомирян утворили «живий коридор» на в’їзді у місто. Так, навколішках з квітами і лампадками люди зустрічали загиблого офіцера 30-ї бригади Артема Абрамовича.
