Перед офіційним стартом виборчого процесу в Житомирі спостерігається все більша активність місцевих політиків, партійних осередків та блоків, які планують брати участь у виборах до органів місцевого самоврядування.
Намети з партійною символікою та газетами про діяльність місцевих та всеукраїнських лідерів партій по місту розміщують: «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Народний Фронт» і громадська організація «Об’єднання Самопоміч», які нещодавно презентували і політичну партію «Об'єднання Самопоміч».
В наметах БПП «Солідарність», окрім газет надають інформаційну допомогу в оформленні субсидій. Про роз’яснювальну кампанію у партійних наметах повідомляв і «Народний фронт».
Партія «Сила людей» представлена на білбордах та сіті-лайтах закликами: «Будуємо середній клас».
Активну роботу розпочала і Любов Цимбалюк, в.о. міського голови: поширюється інформаційна газета «Завтра», по місту розміщені сітілайти і білборди «До дітей з Любов’ю».
Назвати таке пожвавлення місцевих політиків та партійних осередків фальстартом можна лише на розмовному рівні. Нажаль, в чинному законодавстві дане питання, досі не врегульовано.
«Коли такі дії починаються за рік до виборів, то як відмежувати чи це статутна діяльність партії чи проведення агітації спрямованої саме на день виборів? В законопроекті про місцеві вибори, який розроблявся за участі експертів від неурядових організацій http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=55376 була спроба вирішити це питання. Відповідно, з моменту оголошення ЦВК старту кампанії, все рекламування партій і осіб, які подали документи на реєстрацію, вважається передвиборною агітацією, і фактично, це заборона такої реклами до реєстрації та відкриття виборчого фонду, з якого і має оплачуватись вся передвиборна агітація. Проте, даний законопроект не знайшов підтримки під куполом Ради і маємо на сьогодні стару ситуацію, коли немає зареєстрованого суб’єкту значить немає агітації і все розміщується на бордах, в ТБ і радіо на загальних підставах», – зазначає Олександр Бурмагін, медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси.
Окремі передвиборні баталії розгорнулись між ГО «Об’єднання Самопоміч», а віднедавна і політичною партією на чолі з Наталією Чиж, та раніше невідомою в місті ГО «Самопоміч Житомира», яку очолив Євгеній Кузнєцов. По місту з’явились білборди та рекламна продукція із зображенням Кузнєцова. В місцевому осередку партії зазначають, що він незаконно використовує бренд громадського об’єднання «Самопоміч» та немає жодного відношення до житомирської «Самопомочі». В свою чергу Кузнєцов продовжує викликати на дебати Наталію Чиж та Андрія Садового.
В такій передвиборній активності майбутніх кандидатів вже мав місце і «чорний піар» у вигляді листівок. Боротися з таким механізмом можна лише за допомогою змін в законі.
«Якщо це продукція без вихідних даних, яка поширюється вночі невстановленими особам – тут може допомогти тільки міліція, яка у 99% в таких випадках не робить абсолютно нічого. Якщо це ідентифіковане поширення, то можна використати позови про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди. Загалом, практику застосування таких брудних схем може зламати комплекс заходів, який складатиметься зі змін до законодавства та формування практики притягнення до нової відповідальності (реформування правоохоронної системи). Відсутність невідворотності покарання в питаннях, пов’язаних з виборами, породжує свавілля під час виборчого процесу, яке ми і спостерігаємо кожні вибори, починаючи від підкупу і закінчуючи фальшуванням протоколів виборчих комісій», – каже Олександр Бурмагін.
Партії та блоки в очікуванні прийняття закону потроху формують команди однодумців, шукають фінансування і готують електорат. Ще поки важко говорити про те, що чекає виборців в правовому полі, Але в проголосованому в першому читанні законопроекті №2831-3 жодних відкритих списків немає.
«Сподіваюсь до другого читання будуть внесенні суттєві зміни до законопроекту, але впевнена, що відкритих списків не буде, і це погано. Тобто людина не матиме жодної можливості вибирати і рейтингувати кандидатів. Навіть, якщо в бюлетені буде два кандидати від однієї партії, насправді це не дає вибору. Бо все одно перемагатиме один кандидат від цієї партії і неважливо чи людина голосувала за одного з них, важливо, скільки голосів набере партія. Тобто відкритих списків немає – це введення виборців в оману і дискредитація самої ідеї. Слід згадати, що згідно коаліційної угоди, у новому законі про місцеві вибори повинні були б бути відкриті списки, тобто, виборець обирає не тільки політичну силу, а і особу із списку кандидатів. Той з кандидатів, хто отримав найбільше голосів – проходить у місцеву раду. Плюси цього – в місцевій політиці з'являться нові люди – громадські діячі, активісти, які незаангажовані у політичні партії, але хочуть змін для своїх територій. Але, якщо проголосований законопроекті №2831-3 вступить в дію – знову буде голосування за «політичний бренд», а не за конкретних кандидатів, і тому виборець не матиме можливостей для реального впливу на персональний склад місцевих рад. Такі собі «вибори без вибору», - зазначає координатор мережі ОПОРА в Житомирській області Жанна Чмут.
Нагадаємо, 18 червня Верховна Рада України у першому читанні прийняла законопроект №2831-3, який регламентує проведення місцевих виборів в країні.
