Телефон Едуарда Городинського не замовкає – друзі і рідня постійно запитують про сина, якого 10 днів тому призвали на строкову службу. Отримавши повістку, 20-річний Томаш був студентом Житомирського музичного училища, це підтверджують документи. Крім того, хлопець вже був зарахований до Вищої духовної семінарії Босих Кармелітів у польському Кракові, а ще має травму хребта. Втім, у військкоматі студенту відстрочку не надали і у день випуску відправили у Полтаву, навіть не давши змоги отримати диплом.
«Ця ситуація така ганебна. Ну як так можна? Не дати можливості закінчити навіть музичне училище. Він же студент був. І поступив у Вищу духовну семінарію. Тобто, двічі студент, виходить так. І, не зважаючи на це, вони своє діло зробили, нічого їх не переконало: ні довідки, нічого абсолютно», - розповідає Едуард Городинський.
Батько хлопця каже: справа не у строковій службі – двоє старших його синів служили в армії, один з них вже півроку у зоні АТО. Річ у тім, що у вересні Томаш не зможе приступити до занять у Краківській Вищій духовній семінарії, а про це він мріяв із самого дитинства.
«Каже: тато, мене туди просто тягне. Він увесь час біля священиків, на службі постійно. І нікуди ні шагу, нікого він не слухає – цілу службу він перед вівтарем. Ще були такі випадки, що каже: тато, зроби мені хрест, дерев’яний такий. Ну, я зробив. Як тут приходимо з роботи, всі кажуть «Слухай, що це таке? Що це твоя дитина там таке виробляє?!» А він позбирав всіх дітей і ходять з цим хрестом як паломники, і всі за ним ходять... Господь його готовив і готовить до цієї справи», - пояснює Едуард Городинський.
Завтра, 11 липня, хлопець має прийняти присягу, його батько разом з представником Ордену Босих Кармелітів приїхав із Бердичева, аби спробувати зустрітися з головою облдержадміністрації, який підписує розпорядження про забезпечення призову на строкову службу. Друг Томаша теж тут. Він обурюється: ні у міському, ні в обласному військкоматах не взяли до уваги документи, які приносив хлопець.
«Військовий комісар йому казав: «Я нічого не можу, документи там – там вирішать». Він начальник. Будучи начальником, каже, що «Я нічого не можу зробити». А хто ж тоді може зробити?.. Третій рік я час від часу виїжджаю до Швеції, я бачу, як живуть люди, а тут... Я не можу з цим узгодитися», - розповідає друг Томаша Юрій Мандро.
Їм вдається зустрітися з головою ОДА Сергієм Машковським. Той одразу ж обіцяє допомогти.
«Однозначно, буде втручання моє. Тому що, я, як голова обласної державної адміністрації відповідаю за мобілізацію, за процес. Напряму ми зараз поспілкуємось з людиною. Це питання буде позитивно вирішене для юнака», - обіцяє Сергій Машковський.
Вислухавши рідних призовника, голова облдержадміністрації зустрічається з обласним військовим комісаром, а потім за зачиненими дверима повідомляє їм результати.
«Думки неоднозначні, але нам Сергій Олександрович сказав, що питання складне, тому що вийшло за межі області. Так як він вже у військовій частині в Полтаві, питання значно складніше вирішити. Військовий комісар зараз пробує це вирішити і по можливості сьогодні дасть результат. Якщо сьогодні не вдасться вирішити цю справу, то завтра Томаша намагаються звільнити від присяги, щоб можна було трошки пізніше вирішувати цю справу, якщо вона затягнеться. Можливо, він сказав, що буде сьогодні в Кабміні, буде розмовляти з міністром оборони. Можливо, він тоді щось скаже, якось скерує якісь дії. Поки що не можна дати відповіді чіткої чи звільниться Томаш від служби, чи не звільниться. Це буде вирішуватися найближчими днями», - резюмує Юрій Мандро.
Вже ввечері батько Томаша вирушив до Полтави.
Присяга завтра, о 9-й ранку. Втім чоловік вірить, що додому повернеться вже із сином.
«Хочеться надіятись, що все таки по-справедливому вирішиться це питання. Надіємося на Бога», - каже батько.
