«Коростенський завод МДФ» - єдиний у Житомирській області та Україні виробник плити МДФ, ХДФ та ламінату. На сьогодні тут створено понад 400 робочих місць, середня заробітна плата працівників - майже 5,5 тис. грн. Ще близько 2000 робочих місць було створено у суміжних сферах, які забезпечують виробництво. До кінця 2015 року на підприємстві буде відкрито ще 50 вакансій. Усього інвестпланом передбачено додатково створити ще біля 500 нових робочих місць.
Про технологічні новації і перспективи сучасного заводу, можливості міста Коростеня у промисловому виробництві та передвиборчі екологічні спекуляції ми розмовляємо з фінансовим директором заводу МДФ Катериною Самчук.
- Катерино Іванівно, ваш завод – приклад вдалих організаторських та фінансових рішень на благо споживача. Чи може ваша продукція конкурувати з закордонними аналогами?
- Наша продукція відповідає стандартам якості та екологічності Європейського Союзу. Це ті самі європейські норми, відповідність яким дає вихід на європейські ринки. Багато хто роками не може адаптуватися до цих норм, а наше виробництво у Коростені зробило це менш ніж за 12 місяців. Ми маємо великі плани стосовно освоєння нових видів продукції, яка буде орієнтована на ринки ЄС.
- Нещодавно на промисловому майданчику біля заводу МДФ почалися інженерні роботи…
- Проммайданчик, на якому знаходиться наше підприємство, розвивається. Поряд із нами буде будуватися деревообробний комбінат, склад деревини і готової сировини. Тобто, будуть добудовуватися нові елементи великого виробничого циклу, де на вході буде традиційна деревинна сировина, а на виході – великий асортимент вітчизняних будматеріалів. У цілому це дасть додаткові нові робочі місця, зменшення витрат та збільшення доданої вартості.
Катерина Самчук
- Катерино Іванівно, періодично мешканці прилеглого до заводу мікрорайону проводять біля вашого підприємства акції протесту. На вашу думку, у чому причина протиріч?
- Є протиріччя, а є непорозуміння. Тут справа, скоріше, у другому. Щоразу із наближенням виборів хтось починає розповсюджувати серед місцевих жителів плітки та «лякалки» на екологічну тематику, а також здіймати безпідставний ґвалт. Ми до цього вже певною мірою звикли і навіть ставимося із розумінням: у когось вибори, у когось шанс звести рахунки з опонентами. Давайте не скидати з рахунків також наших конкурентів – великих імпортерів МДФ-профілю, яким ми перейшли дорогу, відкривши власне виробництво в Україні. Раніше ж усе ввозилося із закордону, а тепер виробляється тут, на місці. Як то кажуть, у кожного своя робота: хтось шумить, а хтось працює.
Три роки тому на виробництві дійсно мала місце аварійна ситуація, яку спричинив так званий людський чинник, і до нас були претензії з боку екологів. Але цю проблему було не просто своєчасно і принципово вирішено, а ще й із додатковим запасом міцності.
-Тобто?
- Очисні споруди на виробництві пройшли глибинну реконструкцію і були доустатковані новим імпортним обладнанням. Технологічна вода сьогодні не може потрапляти у міську каналізацію або довкілля, тому що сам замкнутий цикл її використання передбачає багаторазову очистку і повторне використання у виробництві. Нам так вигідніше навіть з економічної точки зору.
- За вашою оцінкою, яким є внесок заводу МДФ у економіку міста Коростеня?
- Його неможливо кількісно обрахувати. Коли багато підприємств вирізалися на металобрухт, а кошти вивозилися за кордон ешелонами, наш інвестор привів живі гроші, обладнання, технології, і вклав їх у конкретний новий проект. Яким «калькулятором» порахувати різницю в цих підходах до справи?...
- Як ви оцінюєте економічні перспективи Житомирщини і Коростеня, зокрема?
- Перспективи оцінюю як чудові. По-перше, останні події на Донбасі та відповідний стрес для національної економіки вже започаткували нову індустріалізацію України. Найближчими роками з’являться десятки нових підприємств у середніх і малих містах центральної України, там, де є необхідна інфраструктура. По-друге, бізнес зазвичай приходить туди, де вже є якийсь бізнес. Не слід забувати, що Коростень - це місто зі стабільною промисловою спеціалізацією. По-третє, вдале географічне положення, гарна кадрова база, конструктивний стиль відносин між підприємцями та владою на містах – це найкраща рекомендація для інвесторів.
За такими містами, як Коростень – майбутнє української економіки. Ще із радянських часів тут створено достатньо розвинену базову інфраструктуру. Місцевого населення достатньо, аби ніколи не мати проблем із пошуком кваліфікованих кадрів. Поряд західний та північний кордони держави. Достатньо близько знаходиться Київ, як ринок збуту і фінансовий центр. Одним словом, Бог та історія зробили усе, аби Коростень і коростенці могли заможно жити, гарно розвиватися та упевнено дивитися в завтрашній день. Тепер цим всім треба розумно скористатися.
- Чи не здається вам, що ще з часів чорнобильської аварії у жителів Коростеня, яких також торкнулася ця катастрофа, виникла якась підвищена увага до усіляких екологічних ризиків…
- Це відчувається навіть у повсякденному спілкуванні. Люди дійсно багато чого пережили і точно ні в чому не винні. На жаль, цим користуються політикани, котрі при кожній нагоді роздмухують острахи простих людей, починають залякувати то радіацією, то ще якимись апокаліпсисами. Ось зараз починаються місцеві вибори, і ви самі бачите, що найбільш маргінальні кандидати – це найголовніші «екологи» у Коростені. Причому їм немає справи до нелегального видобутку бурштину, гравію, піску і т.д., яким довкіллю завдається велика і непоправна шкода. Замість того, аби пильнувати бандитів, вони полюбляють з’являтися біля центральних воріт легально працюючих підприємств і починати там свої «вистави». Але вибори, другі - і все це вже перестане спрацьовувати. У наших людей вистачить розуму, аби відрізнити тих, хто дійсно працює і приносить користь, від тих, хто лише спекулює на непорозуміннях...
