Мабуть, немає такого житомирянина, який хоч раз у житті не відвідав театр ляльок.
Житомирський академічний обласний театр ляльок розташований у центрі міста, на вулиці Михайлівській, 7, в будинку, спорудженому в 1905 році для Житомирського відділення Російського імператорського музичного товариства, - повідомляє сайт управління культури Житомирської облдержадміністрації.
У часи німецької окупації театр був евакуйований в Казахстан (м. Шевченко). У січні 1944 р. місто Житомир було звільнене. І вже в серпні місяці, як писала газета «Радянська Житомирщина», ляльковий театр відкрив сезон програмою, в яку входила антифашистська сатира Е. Сперанського «Як Гітлер чорту душу продав» та дитяча казка «Гусеня».
Відроджувала післявоєнний театр ляльок режисер Тетяна Нікітіна-Станіславська, родичка відомого режисера Костянтина Станіславського.
Протягом багатьох років заклад очолювали директори Олександр Федорович Фомін (1951-1956 рр.), Михайло Романович Коряко (1956-1975 рр.), Петро Антонович Канарський (1975-1979 рр.), Леонід Іванович Данчук (1979-1981 рр.), Степан Павлович Давидюк (1981–1984 рр.), Володимир Гнатович Бондарчук (1984 - 1996 рр.), Віталій Дмитрович Стрельцов (1996 – 2011 рр), - повідомляє сайт управління.
Під керівництвом Володимира Бондарчука театр деякий час працював у приміщенні Свято-Михайлівського кафедрального собору. Після кількох років поневірянь театр отримав постійну прописку на вулиці Михайлівська, 7.
За інформацією сайту, з грудня 2011 року Житомирський академічний обласний театр ляльок очолює Сергій Леонідович Мисечко – «митець нової формації, аналітик, реформатор за духом, оптиміст за характером, професійний музикант-композитор та прекрасний організатор».
Як повідомляв Житомир.info, 6 серпня 2015 року на фасаді Житомирського лялькового театру встановили меморіальну дошку народному артисту України Івану Сльоті.
Наш фотокореспондент зазирнув за лашнунки обласного театру ляльок.
Фото Андрія Дідківського
