Збільшивши ціну газу для населення до рівня імпортної, уряд направить майже всі кошти – більше 70% – компанії-монополісту НАК «Нафтогаз України». Частка вартості послуг «Житомиргазу», який займається обслуговуванням споживачів, модернізацією газових мереж і забезпечує їх безпеку, у новій ціні становить лише 10%.
Встановлення нової ціни на газ на рівні 6879 грн за 1000 кубометрів наближає український газовий ринок до європейського рівня. Проте у країнах Європейського Союзу і тарифна складова підприємств, які обслуговують газові мережі, в середньому становить 26% (Прага – 22%, Варшава, – 24%, Будапешт, Лондон – 21%, Париж – 36%).
«За вартістю газу для населення ми наближаємося до ЄС, а за видатками на інфраструктуру пасемо задніх. Це і призводить до недофінансування робіт з модернізації та ремонтів. Так, минулого року компанія протранспортувала споживачам трохи більше 570 мільйонів куб. м газу, що на 19,3 % менше, аніж у 2014 році. Через це підприємство недоотримало 37 млн грн від своєї ліцензійної діяльності – транспортування газу», – зауважує заступник голови правління з фінансово-економічних питань «Житомиргазу» Дмитро Конюх.
Чим пояснюється цей дефіцит? Діяльність «Житомиргазу» регулюється виключно державними органами, а фінансовий результат (прибутковість або збитковість) роботи підприємства повністю залежить від економічної обґрунтованості затвердженого для нього тарифу на розподіл газу.
Протягом останніх років при розрахунку тарифу на розподіл держрегулятор встановлює завищені, занадто оптимістичні планові обсяги розподілу природного газу. Хоча насправді споживання газу скорочується вже п’ятий рік поспіль. Для порівняння: обсяг спожитого газу жителями Житомирщини у 2015 році становив 573,4 млн куб. м газу, а у 2010 році – 898,2 млн куб. м. Це призводить до заниження тарифу, адже оператори газорозподільних систем об'єктивно не в змозі зібрати заплановану «тарифну виручку».
Наслідком такого дефіциту є відсутність у «Житомиргазу» можливості виконувати у повному обсязі роботи із заміни газопроводів та споруд, які вичерпали термін амортизації або вже не відповідають сучасним технічним вимогам, збільшення втрат газу і зростання ризику аварійних ситуацій.
Крім того, недофінансування галузі призводить до того, що рівень зарплат у галузі залишається низьким. Так, в 2015 році у середня заробітна плата по підприємству становила 3,3 тис грн, в той час як по галузі в Україні ця цифра становила 5,5 тис грн. Насамперед це впливає на рівень кваліфікації фахівців галузі і призводить до відтоку кадрів. За останні п’ять років загальна чисельність працівників підприємства скоротилася з 2,7 до 2 тисяч осіб.