26 квітня 2016 року минуло 30 років після аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, що стала однією з найжахливіших техногенних катастроф у світі.
З тих пір пішли з життя тисячі людей, які допомагали ліквідувати наслідки аварії, але Україна ще і досі «пожинає плоди» цієї страшної трагедії.
Після катастрофи навколо Чорнобильської АЕС була створена зона відчуження. Це територія яка заборонена для вільного доступу, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами внаслідок аварії. Зона створена у 1986, після евакуації населення із 30-кілометрової зони навколо станції.
Про своє перебування на території зони відчуження розповів директор ТОВ «ЕКО-МБ» Медвідь Олександр Володимирович.
Медвідь О. В., директор ТОВ «ЕКО-МБ»
У складі групи колег-екологів з різних міст нашої країни, було відвідано зону відчуження з метою ознайомлення з роботою деяких підприємств, які здійснюють діяльність в зоні. Для офіційного в’їзду до зони відчуження існують відповідні контрольно-пропускні пункти, для проходу (проїзду) через які потрібні спеціальні перепустки як для людей, так і автотранспорту, зазначені перепустки видаються адміністрацією зони.
Контрольно-пропускний пункт «Дитятки» (30 км зона)
Переїхавши КПП, зони одразу звернулась увага на те, що природа «бере своє», а саме покинуті села, покинуті жилі будинки, асфальтовані доріжки та інші споруди позаростали величезними деревами, кущами та чагарниками.
Якщо на хвилину задуматись про те, що ніякої аварії не було, то ми могли спостерігати звичайну поїздку кудись на екскурсію. Оглянувши краєвиди та ліси цієї місцевості подекуди здається, що вони звичайні і навіть дуже гарні. Видають все тільки занедбані будинки, господарські споруди, адміністративні приміщення колись мальовничих населених пунктів Полісся, а про радіаційну загрозу нагадують спеціальні знаки обабіч дороги.
Заїхавши в м. Чорнобиль, з самого початку мене вразили дороги, якими ми їхали, вони здавались просто ідеальними.
Місто Чорнобиль є адміністративним центром управління, в якому розташований Державний відділ Адміністрації Зони Відчуження та Зони Безумовного Відселення. До аварії в місті проживало близько 14 тисяч людей, на даний час в місті проживають працівники зони, а також невелика кількість населення - ті, хто відмовилися залишити рідне місто.
Стелла на в’їзді у м.Чорнобиль
Дорога в м.Чорнобиль
м.Чорнобиль
Експозиція роботизованої техніки, яка броала участь у ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986-1987 рр.
У м. Чорнобиль ми ознайомились з роботою Експериментального заводу для спалювання радіаційно-забрудненої деревини Державного спеціалізованого підприємства «Централізоване підприємство по поводженню з радіоактивними відходами». Це пілотний проект, який профінансований Європейським союзом.
Експериментальний завод призначений для екологічно-безпечного спалювання радіаційно-забрудненої деревини в зоні відчуження та вироблення теплової енергії для живлення існуючих локальних систем теплопостачання зони.
Лісова деревина поставляється з Чорнобильської зони відчуження, де існують великі ділянки мертвих та радіаційно-забруднених масивів, що мають бути утилізовані, та великі площі з лісом, які мають бути розділені широкими протипожежними смугами. Деревину, кору та гілки лісових масивів, що призначені до утилізації, перед спалюванням подрібнюють за допомогою дробарки у деревну тріску.
Установка по спалюванню радіаційно-забрудненої деревини обладнана системою безпилового (сухого) видалення золи з котла і системою безпилового кондиціонування радіаційно-забрудненої золи.
Радіаційно-забруднена зола, яка утворюється в процесі спалювання, зберігається в спеціальній ємності (бочці) об’ємом – 0,2 кубометра в приміщенні експериментального заводу. Після заповнення бочки з золою транспортуються на сховища для захоронення радіоактивних відходів.
Експериментальний завод для спалювання радіаційно-забрудненої деревини є першим демонстраційним проектом в Україні та, у разі досягнення позитивних результатів екологічно безпечного спалювання радіоактивно-забрудненої деревини, будуть побудовані подібні заводи.
Після цього ми оглянули славнозвісний 4-й енергоблок Чорнобильської атомної станції та арку-накриття, яка будується для нього.
4-й енергоблок ЧАЕС
Арка, яка будується для накриття 4- го енергоблоку
Радіаційний фон в зоні відчуження в різних місцях різний. В центрі м. Чорнобиль радіаційний фон на момент нашого перебування не перевищував 17 мкР/год (норма для приміщень з постійним перебуванням людей становить 30мкР/год), напроти атомної станції радіаційний фон коливався від 147 мкР/год до 590 мкР/год.
Після ознайомлення із зоною відчуження ми повернулись на контрольно-дозиметричний пункт «Дитятки», де вся група яка перебувала в зоні, пройшла дозиметричний контроль.
Чорнобиль - це рана, яка не загоїлась навіть після 30 років потому, це страшний урок не стільки конкретному суспільному устрою, скільки всьому людству. Аварія на ЧАЕС визнана світовим співтовариством як найбільша техногенна катастрофа в історії людства. ООН встановила 26 квітня Міжнародним днем пам`яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Але хоча світ і підтримує нас у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, основний, найважчий тягар залишається на плечах нашої країни.
Проходження дозиметричного контролю
26 квітня 2016 року Указом Президента України №174/2016 з метою збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів Полісся, забезпечення підтримки та підвищення бар'єрної функції Чорнобильської зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення, стабілізації гідрологічного режиму та реабілітації територій, забруднених радіонуклідами, сприяння організації та проведенню міжнародних наукових досліджень в межах зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.
