«Чому чиновники не питають думку громади?», «Краще б гроші на щось корисне витратили», «Невже у місті інших проблем нема?», – почути і прочитати такі коментарі від житомирян можна мало не щодня. І от у мешканців міста з’явилася реальна можливість вирішити, які проблеми важливі для них і навіть витратити частку загального бюджету на власні проекти.
Мільйон на реалізацію проекту
21 липня 2016 року сесія міської ради ухвалила рішення «Про внесення змін до Міської програми «Прозора влада. Відкрите місто» на 2016-2018 роки», яким передбачила 9 млн 103 тис. грн (1% від доходів міста) на реалізацію проекту «Бюджет участі» у 2017 році.
12 липня стартував прийом проектів. Вимоги прості: ідею можна реалізувати за рік, витративши до одного мільйона гривень. Умовою до пропозицій, які передбачають використання земельних ділянок, було те, що земля має належати територіальній громаді Житомира.
У місті розпочалася інформаційна кампанія, житомирян закликали проявити ініціативу, втім вони не поспішали нести заявки, через що міській раді навіть довелося на тиждень продовжити термін подачі проектних пропозицій.
Зрештою, станом на 5 вересня житомиряни подали 67 заявок на загальну суму 40 млн 784 тис. 153 грн.
«У нас була ситуація, що за півтора місяці люди подали чотири проекти, а в останній день вони просто стояли в черзі, аби здати проектні пропозиції. Ясно, що на цьому етапі були дрібнички, які потрібно було доопрацьовувати, тому ми на декілька днів були змушені піти на певні поступки і продовжити дедлайн. Знову ж таки, це бюджет участі і ми на координаційній раді приймали рішення, що якщо вже є ця ініціатива, то ми маємо дозволити людям довести її до логічного завершення. Ми отримали 67 проектних пропозицій, як для першого разу ми вважаємо, що це є досить хороший показник в порівнянні з іншими містами, і з урахуванням того, що це робилося в літній період, коли активність громадян не дуже висока», - розповідає директор департаменту економічного розвитку Житомирської міської ради Микола Костриця.
Серед заявок є пропозиції встановити монумент засновнику міста князю Житомиру, провести фестиваль житомирських містичних фонтанів, або облаштувати майданчик для вигулу собак. Одразу у 28-ми заявках пропонується встановити майданчики: дитячі ігрові, спортивні, для екстремальних видів спорту, футбольні, баскетбольні, для активного відпочинку людей з обмеженими можливостями, тощо.
«Це також є способом ідентифікації проблем міста. Дійсно, значна кількість проектів пов’язані з дитячими і спортивними майданчиками, але в тому числі і майданчики для людей з обмеженими фізичними можливостями, тобто спеціалізовані спортивні майданчики, значить, ці проблеми болять людям. Значить люди готові до того, щоб таких об‘єктів ставало в місті більше. І це є сигнал не тільки для бюджету участі, а для всіх органів виконавчої влади, що на цю проблему треба більше звертати увагу», - вважає Микола Костриця.
Житомиру не вистачає майданчиків
Житомиряни пишуть проекти, які стосуються майданчиків, не тому, що їм бракує фантазії, а тому, що у місті дійсно не вистачає інфраструктури для дітей, вважає голова ГО «Я – мама!» Наталія Боровська.
«Ще 5 років тому управління ЖКГ міської ради замовляло дитячі майданчики, які ламалися буквально через півроку, а через рік від майданчика залишалися лише жалюгідні стовпчики. Я піднімала ще тоді питання про якість, про естетичний вигляд, про гарантії і т.д. Однак, вигравали тендери виробники, які пропонували за вищу ціну, ніж можна знайти в інтернеті, менші за комплектацією і гірші за якістю. Городяни втомилися від неякісних дитячих гойдалок, тому намагаються через бюджет участі зробити те, що міська влада не змогла зробити самотужки. Однак, саме даний проект дозволяє вийти за рамки загальноприйнятих дитячих майданчиків і замовити реально цікавий простір відпочинку для дітей, сімей, якщо цим інструментом скористатися мудро», - каже Наталія Боровська.
Підтримує цю думку Микола Череднік – автор пропозиції облаштування міні-футбольного поля з гумовим покриттям.
«Бюджети участі вже довели свою ефективність в інших містах, як в Україні, так і за кордоном. Це дієвий інструмент ефективно використовувати бюджетні кошти, адже чиновники не завжди розуміють, які потреби є у жителів міста. Бюджет участі дає можливість кожному змінити місто. Про покращення спортивного майданчику думав вже давно, адже асфальтне покриття футбольного поля є травматичним при падіннях. Завдяки цьому механізму є можливість обладнати майданчик безпечним гумовим покриттям. Залишилось лише отримати підтримку житомирян. Сподіваюся, що заявка переможе і в місті на один безпечний спортивний майданчик стане більше. Впевнений, що мешканці мікрорайону Богунія будуть активно підтримувати та голосувати за цей проект», - каже Микола Череднік.
Заявок з пропозицією встановити майданчики могло бути ще більше, якби мешканці багатоповерхівок, які роками мріють про дитячі гірки, гойдалки і пісочниці у своєму дворі, не боялися писати проектні пропозиції. Наскільки простим є механізм бюджету участі, мешканцям будинків по вулиці Крошенській намагалася пояснити голова благодійної організації «Фонд громади Житомира» Жанна Соловйова.
«Активним мамам, яким дійсно нема де погуляти з дітьми, я розповідала про бюджет участі, казала: подайте заявку і у вас буде можливість отримати майданчик. Натомість вони попросили: «Ми зберемо підписи, ми загітуємо сусідів, прийдемо і проголосуємо, але тільки напишіть ту проектну пропозицію». Тоді я зрозуміла, якщо я не напишу, цього ніхто не зробить», - розповідає Жанна Соловйова.
Підводне каміння бюджету участі
За даними аналітиків інформаційної кампанії «Сильніші разом!», як будь-який процес, пов’язаний з людським фактором, бюджет участі має недоліки та проблеми.
У першу чергу, це ніяк не регламентується на законодавчому рівні. Уся нормативно-правова база обмежується міськими постановами або програмами розвитку чи втілення бюджету участі. Санкцій за порушення зобов’язань міста перед мешканцями нема.
По-друге мешканці часто не уявляють вартості робіт, тож складають бюджети проектів, які не мають нічого спільного з реальністю, тож проект можуть відхилити. Деякі практики бюджету участі радять робити «шпаргалки бюджету» – скільки коштує асфальтування метра дороги, встановлення лавочки, посадка дерева, ремонту метра даху тощо.
Проблемами є достовірність голосування – чи не накручують голоси боти, чи не вигадані люди, які підписались, чи справді власноруч заповнили бланки голосування. Крім цього, проблемною є репрезентативність вибірки, адже голосує переважно активний середній клас. Тож як зробити так, аби підтримані проекти відповідали інтересам всіх верств жителів міста, і як змусити бути небайдужими усіх – теж виклик.
Не наступити на граблі
Про усі проблеми, з якими стикалися в інших містах, знають у міській раді, тож намагаються не повторювати цих помилок.
«Зараз у нас один з відповідальних етапів – це перевірка, верифікація проектів, ми силами структурних підрозділів міськради маємо перевірити, наскільки реалістичним є здійснення цих проектів у місті Житомирі, якщо вони переможуть. Це відповідальний момент. І сьогодні якраз кипить робота над цією задачею. Щодо міського голосування, ми трохи не вкладаємось у графіки і будемо змушені перенести голосування на місяць, але це робиться для більш якісного аналізу. Щоб потім не виникало проблем на стадії реалізації, ми повинні цей етап аналізу провести більш ґрунтовно. Голосування однозначно буде в паперовому вигляді. Це буде виборча дільниця у приміщенні міськради, де люди з паспортом зможуть прийти, проголосувати за конкретні проектні пропозиції. Ми поки ще шукаємо можливість розробити надійну систему електронного голосування, яка проходить хорошу ідентифікацію особи, що голосує. Якщо ми встигнемо це зробити, тоді ми зможемо запустити в цьому році і електронне голосування», - розповів Микола Костриця.
Ознайомитись з проектами житомиряни можуть вже зараз на спеціальному сайті, а з 23 по 25 вересня в рамках проекту «Майстерня міста» автори пропозицій матимуть можливість презентувати свої ідеї і агітувати людей підтримати саме їх.
Як витрачають бюджетні гроші у Європі
Після того, як у складні 90-ті роки ідея бюджету участі зародилась у великому бразильському місті Порту-Алегрі, з часом вона перебралася на всі континенти.
За даними аналітиків «Сильніші разом!» у Європі проект підхопили деякі муніципалітети Франції, Італії, Німеччини та Великобританії, а з 2011 року цим інструментом демократії активно користується Польща.
У Польщі бюджет участі вперше з’явився у 2011 році, з кожним роком їх ставало все більше. Обсяги бюджетів участі у Польщі зросли від 40 тисяч до 60 млн злотих, від 0,002% до 3,4% від загального бюджету міста. Активність мешканців у процесі розподілу частки громадського бюджету при цьому становить від 2% до 40%.
У останньому розподілі бюджету участі у Варшаві в голосуванні взяли участь 170 тисяч мешканців, на розгляді було близько 2000 проектів. Загальноміського бюджету участі у Варшаві наразі немає, його розділено між мікрорайонами –18 мікрорайонів, є 18 окремих партиципаторних бюджетів. Як і в Житомирі проекти там перевіряють працівники міської ради, які відповідають за цей напрям. Критерії оцінки наступні: ці завдання мають входити в компетенцію міста, повинні бути реалізовані протягом року, мати загальнодоступний характер, відповідати бюджету в межах заявленої суми, бути реалізованими на ділянці, яка є власністю міста. Якщо це приватна територія – то має бути дозвіл приватних осіб, а також відповідати місцевим стратегіям і програмам. Відхилення проекту можна оскаржити, а ще його можна доопрацювати відповідно до зауважень працівників міськради.
