Початок нового робочого тижня у Верховній Раді України співпав із проведенням 4 жовтня 2016 року потужного страйку, організованого Аграрною партією України. Страйк називався, або мав статус «попереджувального», а тому партійці-аграрії більшості областей України вже 3 жовтня 2016 року влаштували промовисті акції протесту, розмістивши на кілька годин потужну сільськогосподарську техніку вздовж автомагістралей України. Мета такої акції – привернути увагу не лише влади, але й усього населення України щодо подальшого погіршення ситуації сільськогосподарської галузі України.
Власне, сам страйк розпочався зранку у вівторок 4 жовтня, під стінами Верховної Ради України, а його початок співпав із черговим пленарним засіданням парламенту. Навіть побіжного огляду плакатів, транспарантів, різноманітної друкованої продукції, яку поширювали у майже 6-тисячному зібранні аграріїв з усіх регіонів України, було б достатньо аби зрозуміти головні вимоги, які по завершенні акції мали увійти до страйкової резолюції і передані керівництву українського парламенту.
«Не посіємо хліб-пожнемо бурю!», «Ростуть податки – ростуть ціни!», «Вимагаємо відновлення спец режиму ПДВ!», «Продаж землі – грабунок українців!» - ці та інші гасла красномовно і вичерпно демонстрували ті настрої, ті причини та явища, які спонукали аграріїв до страйку.
За словами голови Аграрної партії України Віталія Скоцика, виступом якого і розпочався попереджувальний страйк, вже восьмий раз упродовж останнього року аграрії влаштовують масові акції, щоб привернути увагу влади до постійного погіршення ситуації у агросекторі української економіки. Причому, ситуація погіршується катастрофічно швидко, позначаючи кожен місяць роботи селян-аграріїв відчутними втратами, збитками і що найголовніше – відсутністю будь-якої перспективи. Віталій Скоцик вдався до найбільш переконливої і гнітючої за змістом статистики про тяжкий стан української економіки, який автоматично лягає тяжким тягарем на життя переважної частини людей.
Лідер Аграрної партії України прямо зі сцени, розташованої посеред площі Конституції, продемонстрував наочні наслідки падіння купівельної спроможності українців, порівнявши дві корзини із продуктами найпершого вжитку. У виступах кількох учасників страйку, які прибули із усіх областей та куточків України, пролунали ще більш промовисті факти, цифри та порівняння, що засвідчували катастрофічну ситуацію у сільськогосподарській галузі української економіки. Фермери та керівники агрофірм, виступаючи перед кількатисячним зібранням біля Верховної Ради, в один голос стверджували, що галузь, яка упродовж десятка років мужньо витримувала складнощі світової кон’юнктури, інфляційні коливання та знецінення національної грошової одиниці, сьогодні опинилася на грані руйнації та катастрофи. Наслідки таких складнощів проявляються у житті кожного громадянина держави. Аби врятувати найважливіший і найвагоміший сектор української економіки, учасники страйку вимагали негайного врахування кількох головних вимог. По-перше, аграрна галузь потребує повернення системи оподаткування, яка упродовж 17-ти років формувалася і задовольняла умови розвитку агробізнесу. Однак новації та «поліпшення» такої системи з боку уряду А.Яценюка завдали непоправного удару та призвели до мільярдних збитків у середовищі агровиробників, фермерів та особистих селянських господарств. Під час виступів учасників страйку неодноразово лунали вимоги до парламентарів ухвалити нині вже майже легендарний законопроект №3851-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, у тому числі сільгоспвиробників». Звісно, учасники попереджувального страйку висловили обурення з приводу інформації про можливий продаж земель сільськогосподарського призначення, а тому у виступах усіх учасників мітингу на площі Конституції лунала вимога продовження мораторію на такий продаж.
Варто зауважити, попереджувальний страйк, що розпочався під стінами парламенту, привернув увагу не лише киян та гостей столиці, які висловлювали абсолютну солідарність із вимогами страйкарів, але й змусив парламентарів вийти і висловити своє бачення майбутнього аграрної галузі України. На трибуну мітингу прийшли п’ятеро нардепів, які висловили стурбованість і тривогу з приводу вимог селян-аграріїв. Представники профільного комітету Верховної Ради України в один голос погоджувались із текстом резолюції страйку, яку опівдні 4 жовтня 2016 року було передано голові Верховної Ради України Андрію Парубію. Водночас представники страйкового комітету на чолі із головою Аграрної партії України Віталієм Скоциком мали зустріч та розмову із А.В.Парубієм, у ході якої отримали чергові запевнення про невідкладний характер розгляду питань, зафіксованих у резолюції попереджувального страйку.
Житомирська обласна організація Аграрної партії України взяла безпосередню участь у підготовці та проведенні попереджувального страйку. Представники усіх без винятку районних та міських організацій Аграрної партії України із усіх куточків Житомирщини зранку 4 жовтня прибули до столиці.Очолював представницьку делегацію житомирян голова Житомирської обласної організації Аграрної партії України Віктор Козін.
Прес служба Житомирської обласної партійної організації Аграрної партії України
