Родючі чорноземи, сприятливі умови для ведення сільського господарства і висока оцінка української сільгосппродукції за кордоном – усе це дає підстави вважати, що фермерство є одним з найперспективніших та продуктивніших в українській економіці. Але у той час, коли Європейський союз витрачає на підтримку фермерів та сільськогосподарських виробників 52 мільярди євро, або ж половину свого бюджету, українські аграрії потерпають від низки проблем.
Фермерські господарства Житомирської області
1030 зареєстрованих фермерських господарств, 769 з яких здійснюють господарську діяльність, обробляючи 63,8 тис. га землі – такою є картина у Житомирській області. За даними управління агропромислового розвитку Житомирської ОДА найбільша кількість фермерських господарств сконцентровано в Ружинському районі – 110, Житомирському – 81, Попільнянському – 78, Андрушівському – 75, Бердичівському – 67 та Коростишівському – 54. Найменше фермерських господарств в Народицькому – 4, Овруцькому – 11 та Лугинському – 13 районах.
Щорічно фермерськими господарствами виробляється майже 100 тис. тонн зерна, 20,0 тис. тонн картоплі, 8,0 тис. тонн соняшнику, 10,0 тис. тонн сої, 7,0 тис. тонн ріпаку, понад 11,0 тис. тонн молока, 7 млн яєць, вирощується у живій вазі понад 3,0 тис. тонн худоби та птиці.
Підтримка фермерів області
Задля підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва на внутрішньому і зовнішньому ринках у червні цього року сесія облради затвердила Програму розвитку агропромислового комплексу області на 2016-2020 роки. У ній передбачається підтримка фермерських господарств за рахунок коштів обласного бюджету. Тобто фермери можуть отримати підтримку за наступними напрямками:
300 грн за 1 га посіву гречки, за вирощування льону – довгунцю та льону олійного із розрахунку 2 тис. грн за 1 га, на часткове відшкодування вартості (50%) придбання сертифіката відповідності виробництва органічної продукції та часткове відшкодування вартості органічного насіннєвого матеріалу(20%), кредитування індивідуального житлового будівництва на селі за програмою «Власний дім», фермери можуть скористатись пільговим кредитом для будівництва житла та облаштування домашнього господарства.
За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» згідно з Законом України «Про державний бюджет», на підтримку фермерів у 2016 році запланували надати 350 мільйонів гривень з основного фонду і 1424,6 мільйони зі спеціального. 300 мільйонів з основного вирішили спрямувати на здешевлення кредитів для АПК, ще 50 — на підтримку тваринництва. Зі спеціального на інтервенційний фонд Аграрного фонду піде ще 1400 мільйонів, на кредити фермерським господарствам — 15,8 мільйонів. Також заплановано виділити 5,0 млн грн на резервний насіннєвий фонд і 3,8 млн грн - на лізинг сільгосптехніки.
Чому фермери Житомирщини не претендують на державну фінансову підтримку
В Україні фінансову підтримку фермерам уповноважений надавати Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Цей фонд надає грошову підтримку, яка діє як безвідсотковий кредит від держави на 5 років. Втім у цьому році фермерам Житомирської області держава запропонувала рекордно малу фінансову підтримку – 261 тис. грн.
Директор Житомирського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств пригадує часи, коли фермери мали можливість отримувати безповоротну підтримку, а розмір поворотних фінансових допомог вимірювався мільйонами гривень.
«Тоді за підтримкою зверталося 100-120 фермерських господарств із 600, які були у нас зареєстровані, ми обслуговували 80-75, то на сьогодні звертається 5-7. Все тому, що ця підтримка – незначна. Звертаються здебільшого новостворені фермерські господарства, які розпочинають свою фінансову діяльність, або ті, у яких об’єм виробництва валової продукції – незначний», - каже Олексій Власенко.
Мізерні розміри допомоги відбивають бажання у фермерів претендувати на неї – розповідає голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Житомирської області Олександр Шегеда.
«На цей рік Житомирська область отримала 261 тис. грн. Це така сума виділяється на рік на тисячу фермерів області. Це можна засіяти від сили 10 гектарів. На отримання цих коштів претендувало 4 фермерських господарства, заявки складали на суму майже 1,5 млн 4 фермерських господарства, а інші що, не потребують? Потребують. Кожному із тисячі фермерів Житомирської області як повітря потрібні ці кошти, але питання в тому, що доступ до цих коштів і можливість їх отримати є майже нереальною. Я особисто мав подавати, але коли дізнався, що така кількість претендентів на таку суму грошей, передумав. Якщо мені і дадуть ті копійки, то, вибачте, потрібно потратити час на підготовку документів, оплатити страхування, заплатити 5 тисяч гривень і отримати 50 - та не коштує цей час і ця витрата цього всього. І так думають багато хто з нас. Тому що отримай 50 тисяч, поклади на себе зобов'язання перед державою, а за 50 тисяч купиш 5 мішків зерна. 50 тисяч - це 2 тисячі доларів. Що сьогодні можна зробити за 2 тисячі доларів?» - каже Олександр Шегеда.
Що посієш – те пожнеш
Розмір фінансової підтримки формується на показниках кожної області і великою мірою залежить від самих фермерів – розповідає Олексій Власенко:
«Ця цифра формується Міністерством агрополітики та продовольства і залежить від того, скільки продукції виробляють фермери області. Якщо наші фермери області виробили у минулому році всього-на-всього 280 млн валової продукції, то яка може бути велика цифра при розподілі коштів?», - каже він і пояснює процедуру надання підтримки.
«Порядок надання фінансової підтримки формується таким чином: Київ надає нам інформацію про те, що кошти виділені і поступили на рахунок. Ми даємо оголошення у ЗМІ і дається місячний термін для збору документів. Коли заявки подані, впродовж 10 днів формується реєстр фермерських господарств, які виявили бажання отримати фінансову підтримку. Цей реєстр разом з документами ми надсилаємо в Київ, де у 15-денний термін їх розглядають і розподіляють кошти тому чи іншому фермерському господарству.
Для нас головним критерієм для того, щоб внести у реєстр претендентів на отримання фінансової підтримки, є правильне і чітке подання передбачених документів. У перелік документів входить звіт про фінансову діяльність, на скільки те, що він дає у заставу, може передбачити повернення коштів: якщо фермер отримає, скажімо, 100 тисяч, то застави він повинен дати 170 тисяч. І останнє - бізнес-план, у якому мають реально і чітко засвідчити, що в результаті своєї фінансової діяльності вони отримають такі прибутки, яких вистачить, щоб повернути фінансову підтримку і забезпечити подальшу діяльність господарства», - каже Олексій Власенко.
Олексій Власенко
Втім, він не береться передбачати, кому з чотирьох фермерів, які подали заявки, дістанеться підтримка. Не збагне цього і Олександр Шегеда:
«Сказати важко, бо незрозумілими є критерії розподілу. Хто і як прийматиме це рішення – невідомо, бо нема чітких прозорих виписаних конкурсних умов, що враховується кількість землі чи вирощеної продукції. Як обирати серед цих людей кращих? Ми називаємо це конкурсом, а хто та як обирає, того ніхто не знає.
Принцип розподілу цих коштів між областями обрали такий, що він залежить від виробленої продукції в області.
У чому проблема: велика кількість фермерів і фермерських господарств не звітується у статистику, бо за правилами статистики не всі підпадають цьому звітуванню. Є такі, що дають мінімум інформації раз на рік про себе і нема доступу статистика до тієї виробленої продукції, що реально виробляють ці господарства. Другий нюанс полягає в тому, що враховуючи ту величезну зневіру до нашої держави, багато дрібних фермерів працюють напівлегально. Тому відображення цього всього нема і враховуючи всі ці нюанси, ми маємо такі показники по статистиці і відповідно до розподілу отримуємо 260 тис. грн», - каже Олександр Шегеда.
Краща допомога – щоб не заважали
Також голова асоціації фермерів та приватних землевласників області зазначає, впродовж останніх років фермери області розраховують здебільшого на власні сили, щоб розвивати фермерство і виходити на інші ринки, в першу чергу вони мають розуміти правила ведення бізнесу.
«Фермерам мати чітку, прозору податкову систему і податкову можливість, зробити приблизно те саме хоча б як у Польщі, щоб ціна на оренду землі, ціна на оренду землі під приміщеннями була доступною, можливою, а не так, як зробили у нас - ряд податків помножили на 100 і давайте, виживайте. Це при всьому тому, що у всьому світі сільське господарство дотується.
Максимально спростити податкову систему для фермерів, дати можливість кредитування. Зараз голова Кабміну оголосив, що 5 млрд може бути прописано у бюджеті. Було б добре, якби це дійсно було так., і якби ці гроші були закладені не для всього агрокомплексу, а для дрібноти, для оцих 40 тисяч фермерів, які є в Україні. Вони тримають село. Не великий агробізнес. Великий агробізнес має доступ до великого, серйозного кредитування і абсолютно успішно з цим справляється. А дрібний не має цього доступу. Ми не можемо в банку взяти нормально грошей,бо нас відносять до останнього класу безпеки, нас ставлять у черги і нам ставлять найвищі відсотки. І таких нюансів маса. Це говорить про те, що для дрібного фермера треба дати ці преференції, вониє у всьому світі», - каже Олександр Шегеда.
Як підтримують фермерів в ЄС?
За даними Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», європейці не практикують пільгове оподаткування. У них діє система дотацій та субсидій з розрахунку на 1 гектар – виплата на 1 га площі. Втім, якщо у них високий рівень дотацій, то і висока ціна оренди за землю. У нас навпаки – низька оренда і низький рівень дотацій.
Для фермерів, які використовують методи, що сприятливо впливають на клімат та навколишнє середовище надають «зелені виплати».
В ЄС надають особливі субсидії молодим фермерам до 40 років, які розпочали сільськогосподарську діяльність не раніше ніж за 5 років до моменту подання на субсидію. Щоб фермеру претендувати на фінансову допомогу, треба підтвердити, що сільськогосподарська діяльність є його основною.
Відмовити в отриманні субсидій можуть, якщо загальна сума виплат менше 100 євро, або якщо загальна площа фермерського господарства, яка підпадає під субсидію, становить менше 1 гектара.
Фермерські господарства ЄС стають залежними від субсидій і підтримки. Аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» наводять наступні цифри: словацькі ферми навіть з субсидіями збиткові. Крім Словаччини, є інші країни, де залежність від виплат держави велика. Така ситуація в Ірландії (96%), Латвії (100%), Естонії (112%), Словенії (156%), Люксембургу (169%), Чехії (177%), Фінляндія (234%) і Швеції (236%).
Отже, програми підтримки не завжди не завжди дають бажаний ефект допомоги і мотивації для розвитку сільського господарства. Часто вони не сприяють зростанню ефективності фермерської діяльності.
Успішні і без підтримки
Перелік великих фермерських господарств, які не отримували фінансової допомоги і успішно працюють, наводить управління агропромислового розвитку Житомирської ОДА. Серед взірцевих підприємств - СФГ «Едельвейс» Любарського району. Підприємство має в обробітку 2060 га землі, на якій у 2016 році вирощено 9,5 тис. тонн ранніх зернових культур при середній урожайності 63ц/га, сої - 1,1 тис. тонн (урожайність 20,0ц/га). Крім того у вересні 2016 року у господарстві нараховувалося понад 18 тис голів свиней. За 8 місяців 2016 року вирощено свинини в живій вазі - 17770 ц.
СФГ «ім. Мічуріна» Ружинського району спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур, у тваринництві – на розведенні племінної худоби. В обробітку 1366 га землі, на якій вирощують зернові, зернобобові культури, соняшник. У господарстві утримується понад 700 голів великої рогатої худоби.
ФГ «Аделаїда» Новоград-Волинського району займається вирощуванням зернових, технічних та картоплі.
ФГ «Старт» Брусилівського району, розпочало діяльність з 2015 року працює над відновленням в районі галузі свинарства. Нині в господарстві утримувалося більше 1000 гол. свиней.
Оксана Трокоз для Житомир.info
