У січні 2017 року в Житомирі планують провести робочу зустріч з питань, що стосуються постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Про це стало відомо під час Всеукраїнського чорнобильського форуму, що відбувся днями у столиці. Ініціював захід народний депутат України, співголова Чорнобильської асоціації народних депутатів України (ЧАНДУ) Володимир Арешонков.
Протягом 5 годин у приміщенні комітетів Верховної Ради тривало спілкування керівників різного рівня - від голів ОДА постраждалих регіонів та міських голів до очільників міністерств та відомств, профільних комітетів парламенту, - представників громадських організацій чорнобильського спрямування, науковців та преси.
За словами Володимира Арешонкова, завданням форуму було не в черговий раз висловити невдоволення ситуацією, а прийти до консолідованих пропозицій, щоб не допустити погіршення і розпочати зміни на позитив.
«Ми ставимо амбітну мету – об’єднати чорнобильські організації, зусилля науковців, виконавчої влади, законотворців для напрацювання базових програм з подолання наслідків аварії на ЧАЕС», - підкреслив Арешонков.
Незважаючи на ряд розбіжностей у позиціях керівництва чорнобильських громадських організацій, було напрацьовано ряд пропозицій, які Володимир Юрійович передав Президенту України, Прем’єр-міністру України та Голові парламентського комітету з питань бюджету.
Серед пропозицій: збільшити фінансування за програмою «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» КПКВК 2501200 на 15% у порівнянні з 2016 роком, передбачити кошти в сумі 300 млн. грн. на забезпечення чорнобильців житлом, зняти обмеження щодо пенсійного забезпечення працюючих чорнобильців, відновити бюджетну програму КПКВК 2301490 комплексного медико-санітарного забезпечення та передбачити на її реалізацію 100 млн. грн., передбачити додаткове фінансування програми КПКВК 2506080 для проведення індексації пенсій та пільгових виплат чорнобильцям в обсязі 1,5 млрд. грн., відновити програму безоплатного забезпечення путівками на оздоровлення потерпілих дітей-інвалідів віком до 10 років та ряд інших.
Заступник Міністра соціальної політики Віталій Мущинін поінформував учасників форуму стосовно монетизації пільг. Він наголосив, що кошти «ходитимуть за людиною», а не людина буде оббивати пороги державних служб, аби домогтись тієї чи іншої пільги.
Велику увагу було приділено медичному аспекту. Науковці визначили його як головний у комплексі проблем, пов’язаних з наслідками аварії. Було вказано на зростання радіогенних захворювань. Підкреслили, що стан здоров’я людей через 30 років після аварії значно погіршився. Попри те, що загальний екологічний стан змінився на краще, люди продовжують отримувати так звані дози внутрішнього опромінення через забрудненні продукти харчування. За словами представників МОЗу, онкозахворювання значно «помолодшали» і випереджають серцево-судинні. Волинь було названо регіоном, де населення в даний час отримує найбільші дози опромінення з продуктами харчування. Щодо небезпеки онкологічних захворювань, вона буде тривати ще як мінімум 30 років, це так звані пізні радіогенні раки.
Мова йшла й про перегляд зонування уражених територій, зокрема пропонований урядом законопроект 5200. Завідувач сектору з питань захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Державного агентства України з управління зоною відчуження Світлана Сова говорила про експертні висновки щодо рівня забруднень, на основі яких до І зони відносяться лише 111 населених пунктів України. Присутні погодилися з тим, що потрібно проводити «реабілітацію» уражених територій, адже землі все одно обробляються. Однак, люди бояться втратити ті мізерні пільги, які мають. Як аргумент, було наведено приклад Білорусії, де щоденно витрачається 1 мільйон доларів на реабілітацію уражених територій, але не менша увага приділяється здоров’ю постраждалого населення.
Прозвучало ряд пропозицій щодо фінансового забезпечення чорнобильців. Присутні наполягали на створенні Державного комітету з питань подолання наслідків катастрофи, висловлювались щодо перерозподілу функцій між міністерствами, що унеможливлює контроль за використанням коштів. Йшлося про створення програми генетичних наслідків Чорнобильської катастрофи. Також про відсутність належної соціальної підтримки людей, які не з власної волі були в зоні у перші дні після катастрофи, це солдати строкової служби – 1300 осіб.
Учасники форуму висловили сподівання, що об’єднання народних депутатів-«чорнобильців» в Асоціацію, яку очолює Арешонков, стане поштовхом для створення єдиного координаційного центру, діяльність якого допоможе централізовано вирішувати проблеми, пов’язані з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи.
Житомирська делегація окреслила ряд проблем, актуальних, як для нашої області, так і для всієї України. Задля більш ефективного їх вирішення Володимир Арешонков запропонував провести робочу зустріч у Житомирі на початку наступного року. Захід відбудеться під егідою Чорнобильської асоціації нардепів за участю представників міністерств.
Прес-служба народного депутата Володимира Арешонкова
