Про реформу державної служби надзвичайних ситуацій на початку осені заговорили в Україні. Міністр МВС України Арсен Аваков оголосив про масштабне реформування ДСНС. До 2020 року планується створити добровольчі пожежні команди, які зможуть оперативно прибувати на місце пожеж, вивести фінансування вогнеборців на достойний рівень, а бізнесу дати можливість позбутися перевірок пожежної інспекції, оформивши страховий поліс
У ході реформи планується підвищити заробітну плату пожежників та рятівників ДСНС до рівня зарплат патрульної поліції, а ще оновити застарілий автопарк, якими користуються пожежники. Гроші для купівлі нової техніки планують брати не лише з держбюджету, але й залучаючи кошти міжнародних донорів.
Саме завдяки донорам оновлювався парк пожежних автомобілів у Житомирській області. Нині на балансі Управління ДСНС України у Житомирській області перебуває 160 пожежних автомобілів. У грудні цього року обласне Управління ДСНС отримало від ДСНС України новий автомобіль піротехнічної служби. До цього коштом держбюджету пожежну техніку востаннє оновлювали у 2009 році. Тоді купили 8 одиниць техніки, із них 5 пожежних автомобілів. Відтоді обласне ДСНС отримало 5 пожежних та 2 спеціальні автомобілі за рахунок гуманітарної допомоги.
«На сьогодні 90% техніки уже підлягає списанню. Наші рятувальники своїми руками відновлюють її і утримують в належному стані», - розповідає заступник начальника Управління ДСНС України уЖитомирській області Олег Шахрай.
Коли рахунок йде на хвилини
Від того, наскільки швидко на місце загоряння прибудуть вогнеборці залежить, якими будуть масштаби пожежі. З початку 2016 року на території Житомирської області сталося 2947 пожеж, у яких загинуло 96 осіб.
Після пожежі, яка наприкінці жовтня сталася у с. Тетерівка, одразу 5 родин залишилися без даху над головою. Погорільці були упевнені, їх майно можна було б врятувати, якби рятувальники приїхали швидше.
«Їх визвали, коли тільки почав димок показуватись, з Мальованки сюди їхати буквально 5 хвилин, вони приїхали через 40 хвилин», - нарікав тоді Леонід Матусевич.
Після пожежі приватний будинок, у якому мешкало 12 людей, серед яких маленькі діти і вагітна жінка, лишився без даху, постраждали стіни і частина меблів.
«Ну, якби пожежні швидше приїхали, то може цього не було б. Пожежні приїхали, коли все згоріло», - зітхала Зінаїда Зіновчук.
Досвід тих, хто власним коштом утримує пожежну охорону
Щоб після пожеж не витрачати час на очікування рятувальників, в смт. Нова Борова ще у 2010 році вирішили створити місцеву пожежну охорону.
Ще з 1953 року у селищі працювала одна із трьох державних пожежно-рятувальних частин Володарсько-Волинського району, але у 2003 році її розформували. Пожежні патрулі залишилися у райцентрі та в смт. Іршанськ на відстані 20 і 12 км від селища.
«Проблема полягала в тому, що коли пожежники доїжджали до місця пожежі, проходило 30-40 хвилин і за цей час наші люди дуже багато втрачали», - розповідає голова Новоборівської ОТГ Григорій Рудюк.
Після розформування територія пожежної частини заростала бур’янами, а в гаражі вкривався іржею покинутий пожежний автомобіль. Відродити пожежну службу взялися ГО “Поліський козацький курінь”. У 2010 році рішенням сесії селищної ради заснували Новоборівську місцеву пожежну охорону, утримувати яку вирішили коштом місцевого бюджету. З 2012 року до утримання пожежної частини долучилися ще 6 сільських рад і за 2,5 роки спільної роботи загальних обсяг фінансування МПО склав майже 800 тис. грн. Бюджет місцевої пожежної охорони у 2016 році становив 350 тис. грн.
«Кошти йдуть на такі потреби: електроенергія, зарплата, пальне і зв’язок. Зі мною працює 9 чоловік. Ми чергуємо цілодобово, обслуговуємо 17 населених пунктів у межах ОТГ. Все фінансується з бюджету громади. Але ми зібралися не заради коштів. Ми зібралися заради ініціативи і доброго діла. Звісно, працюємо не без проблем: одному автомобілю 30 років, іншому - 27. Ми його фактично взяли з металолому. Воно в пожежній частині ніде не числилося. ГО “Поліський курінь” його відновили. Бувало, що наша техніка глохла, так і не доїхавши до пожежі, але загалом час під’їзду пожежного автомобіля по селу з нашої МПО - 5-6 хвилин», - розповідає керівник Новоборівської МПО Олег Журавський.
Найбільше роботи у новоборівських пожежників влітку, тоді стається по 1,5-2 десятка пожеж на місяць. Втім, пожежами їхня робота не обмежується.
«Ось у грудні у нас був виїзд. Траса Виступовичі-Житомир, береза упала на дорогу і перекрила рух автомобілів на трасі. Це було в нічний час. Ми виїхали у складі 3 чоловік, розставили аварійні знаки і цю березу прибрали з проїжджої частини», - розповідає Олег Журавський.
Новоборівська МПО стала однією з перших в області. За 6 років їх кількість значно збільшилась.
Як подбати про пожежну безпеку віддалених населених пунктів
«На території Житомирської області створено 19 підрозділів місцевої пожежної охорони. Раніше вона називалася сільська пожежна охорона, у нас було порядку 500-600 таких машин у сільській місцевості. Потім, коли аграрний сектор почав розпадатися, колгоспи закривалися, машини розпайовувалися, списували. І з цієї кількості якщо в області лишилося 30 машин, то це добре.
Зараз органи місцевого самоврядування можуть створювати підрозділи місцевої пожежної охорони. У нас створено 32 територіальних громади. Відповідно до закону про децентралізацію на них покладено в тому числі і забезпечення пожежної безпеки. І зараз голови ОТГ будуть думати, як забезпечувати пожежну безпеку. В тій концепції, в якій планується реформувати ДСНС, підрозділи державної пожежної охорони залишаться тільки в районних центрах. Тобто якщо у житомирській області буде тільки 5 районів, то ми можемо уявити, що це буде тільки 5 пожежних частин. Можливо це будуть частини з розширеними, спеціальними можливостями, технікою, а все інше у сільській місцевості територіальні громади будуть створювати місцеву пожежну охорону», - розповідає Олег Шахрай.
Нині зі створених 19-ти підрозділів МПО цілодобове чергування здійснюють 16.
«2 підрозділи - Овруцький р-н, с. Велика Хайча і Бердичівський р-н с. Старий Солотвин. Там були створені підрозділи, але не вистачило грошей на їх фінансування, тому робота там призупинена. Там стоїть машина, але не можуть набрати штат, бо нема як платити людям зарплату. Бондарівська сільська рада Коростенського р-ну - у них є машина, вони людей набрали, але поки нема, куди цю машину поставити і нема, де людям чергувати. Сільська рада подала проект і з фонду регіонального розвитку їм виділили 1 млн 300 тис. грн, 200 тис. грн. дала райдержадміністрація і у них зараз проводиться реконструкція котельні під місцеву пожежну охорону. МПО - це по суті комунальне підприємство сільської ради. Туди набирається мінімальна кількість людей, щоб пожежний автомобіль міг обслуговувати ту сільську раду. Ми розуміємо, щоб підрозділу з райцентру дістатися у якесь село за 30-50 км. чи навіть 80 км. це треба півгодини їхати, а пожежа чекати не буде. За цей час пожежею може бути охоплена вся будівля. Найосновніше - це швидке прибуття. І от реформа ДСНС ставить на меті, щоб якомога більше таких підрозділів могли почати гасіння пожежі одразу після її виникнення», - говорить Олег Шахрай.
Створити пожежну команду - це лише половина справи. У ДСНС усвідомлюють, що їм доведеться навчати своїх колег елементарним правилам гасіння пожеж і надання першої допомоги.
«Ми можемо надавати такі послуги, у нас є потужності, порядку 90 чоловік за рік ми можемо навчити, але тільки на платній основі. Зараз стоїть питання, що можливо наступного року зміниться законодавство і це навчання зроблять безкоштовним для територіальних громад. Тобто утворився підрозділ, ми його навчили, люди навчилися, отримали сертифікат пожежного і можуть займатися самостійним гасінням пожежі. Після реформи ми ставимо собі на меті 10 хв. прибуття пожежних у кожен населений пункт. Ми провели аналіз і розрахували, що окрім наших пожежних частин, які є в кожному районі, нам в області потрібно таких 124 мобільних підрозділи. Зараз маємо 19, але робота проводиться. Якщо у 2015 році ми створили 1 такий підрозділ, то у 2016-му вже 4, у наступному плануємо ще 6. Та ж Німеччина і Польща, на яких ми зараз рівняємося, йшли до цього роками. На сьогодні у них стоять нові автомобілі і там чергують добровольці», - зазначає Олег Шахрай.
Як обирати і мотивувати пожежників-волонтерів
В підрозділах оперативно-рятувальної служби області працює 1320 чоловік особового складу. Очікується, що за результатами реформи число тих, хто у разі потреби поспішає гасити пожежу, збільшиться з рахунок добровольців.
За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» передбачається наступний алгоритм: громади визначають свою потребу у місцевій пожежній команді і оголошують про набір добровольців, які б бажали служити громаді в якості пожежників-волонтерів. Стати пожежником-волонтером може кожен, кому виповнилося 18 до років, і хто не має протипоказань для фізичних навантажень. Ті, у кого протипоказання є, можуть брати участь не у операціях порятунку, а, скажімо, у навчанні громадян пожежної культури та у проведенні профілактичних заходів серед населення.
Щоб стати професійним пожежником-волонтером, добровольці державним коштом пройдуть 139-годинне навчання, яке буде організоване ДСНС у зручний для них час. Після успішної здачі іспитів, їм буде надано кваліфікацію та офіційний правовий статус пожежника-волонтера, право на гасіння пожеж, і, цілком імовірно, певні пільги. Мотивування волонтерів має стати ініціативою громад. Держава буде пропонувати різні опції для мотивації, наприклад, страхування життя чи компенсації за оплату комунальних послуг.
Однак, перш ніж реформа буде втілена у життя, в Україні має бути зроблений гарний законодавчий фундамент та проведена належна інформаційна робота.
Оксана Трокоз для Житомир.info
