За минулий рік у міських радах відбулися часткові зрушення у сфері публікації відкритих даних.
Про це свідчать результати дослідження стану розвитку даних в українських містах за 2016 рік «Дані міст України: open data in progress», проведеного Громадською мережею ОПОРА у рамках проекту «Дані міст Apps4Cities»., які були оприлюднені 25 січня під час презентації дослідження в Українському кризовому медіа-центрі.
«Порівняно з минулим дослідженням ми спостерігаємо певний прогрес. Зокрема, міста приймають розпорядчі документи на виконання постанови №835, визначення відповідальних – переважно керівників структурних підрозділів і ІТ-департаментів. Торік таких міст було 5, тепер розпорядчі документи мають 12 міст», – розповіла Надія Бабинська, аналітик проекту «Дані міст/Apps4Cities» Громадянської мережі ОПОРА.
Дослідження проводили у 24 обласних центрах (у Донецькій області – Маріуполь, у Луганській – Сєвєродонецьк). Серед лідерів опинилися Львів, Вінниця, Дніпро, Луцьк, Одеса, Харків і Полтава. Серед аутсайдерів – Житомир, Сєвєродонецьк, Черкаси і Чернігів.
«Вже 16 міст зареєстровані на єдиному порталі відкритих даних. 10 міст публікують свої дані в окремих розділах на своїх сайтах, хоча часто у невідкритому форматі. Три з них – Львів, Полтава і Харків – мають власні портали відкритих даних. Вінниця, Львів та Одеса у програмах розвитку ІТ-технологій передбачили для цього конкретні заходи і фінансування. Водночас, половина досліджених міст не вчинила ніяких розпорядчих дій щодо відкриття даних. У тих містах, де розпорядження видані, у регламентах і статутах часто не визначені формати, у яких мають публікуватися дані, регулярність оновлення та коло відповідальних осіб. Більшість міських рад не розрізняють відкритість даних (як доступність) і відкриті дані (як формат): половина наборів даних обласних центрів – це текстові файли (doc(x), odt, rft, txt). Жодна міська рада не проводила аудиту чи іншої оцінки інформації, яка є у розпорядженні міськради», - розповіли ініціатори дослідження.
Вони нагадують, що публічна інформація у формі відкритих даних — це інформація, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання (закон України «Про доступ до публічної інформації»). Вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних визначені Постановою Кабінету Міністрів України №835.
Є також висновки дослідження по кожному місту, ось що стосується Житомира:
В Житомирській міській раді відсутня політика відкритих даних. Там вважають, що змінами до закону України «Про доступ до публічної інформації», Постановою КМУ №835 «повністю врегульоване вказане питання, потреби приймати додаткові рішення міської ради, виконавчого комітету чи інших органів місцевого самоврядування з цього питання не вбачається» (з відповіді на запит). Так само там вважають вичерпним перелік наборів, визначений Постановою, а тому ніяких консультацій з громадськістю щодо наборів даних не проводили («документами не передбачено залучення громадськості в напрямку оприлюднення такого набору даних, і необхідності такого залучення не вбачається»). В регламенті ради про інформацію, відкритість згадується лишень в контексті відкритості засідань. На сайті ради містяться цікаві набори, але не в машиночитному форматі; окремого розділу «Відкриті дані» немає. Аудит даних, які є в розпорядженні міської ради та її структурних підрозділів, не проводився. Частково набори, передбачені Постановою №835, розкидані по різних розділах сайту. Ідентифікувати кабінети Житомирської міської ради на Єдиному порталі відкритих даних з наборами не вдалося. В міській раді працюють дві інформаційні системи,. У місті діє міська цільова програма «е-Місто» на 2015-2017 роки, але заходи щодо відкритих даних нею не передбачені.
