Народний депутат України від Житомирщини Володимир Арешонков започаткував дискусію з чорнобильських питань у експертних та громадських середовищах. Днями провели робочу зустріч з керівниками та представниками чорнобильських організацій Коростенщини. Сьогодні мова про те, що треба переходити від політики споживання до розвитку чорнобильських територій. А передував цій зустрічі круглий стіл науковців в Міністерстві екології та природних ресурсів України. Володимир Арешонков наголошує, що зміна підходів має відбутися зважено, аби не постраждали інтереси реальних потерпілих від Чорнобилської катастрофи. У Мінекології, зокрема, говорили про Стратегію подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення.
Автори Стратегії зауважують: всі 30 років державна політика щодо Чорнобиля вибудовувалася неправильно. З першого дня вона була орієнтована на соціальну підтримку постраждалих громадян (доплати на харчування, пенсії, пільги, інші соціальні гарантії), що на практиці у багатьох випадках було політикою «проїдання», особливо, коли пільги надавали несправжнім «чорнобильцям». На це йшло 90, а то й 95 % чорнобильських коштів. У той же час ніхто не піклувався про усунення проблем, пов’язаних з постраждалими територіями. За словами експертів, ця практика хибна. У всьому світі найперше увагу приділяють розвитку територій.
Таким чином є потреба прийняти нову національну програму. Термін попередніх чорнобильських програм сплив. Нова державна стратегія має розділити ці два компоненти: програму соціальної підтримки і розвиток територій. При цьому на соціальні пільги й гарантії пропонують визначити лише ті категорії громадян, яким реально потрібна ця допомога.
«На думку представників Національного інституту стратегічних досліджень, що розробили стратегію, це ліквідатори, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії. Також інші фахівці пропонують залишити допомогу тим, у кого хвороби безпосередньо пов’язані з аварією на ЧАЕС», - розповідає Володимир Арешонков, який брав активну участь у круглому столі.
Окремо наголошується на зональності. Професор Валерій Кашпаров, директор Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування України повідомив, що тепер радіологічна ситуація на чорнобильських територіях істотно поліпшилася. З 927 населених пунктів, віднесених до 2-ї і 3-ї зон радіоактивного забруднення, тільки у 30 спостерігається перевищення ефективної дози опромінення населення в 1 мЗв/рік або допустимого вмісту радіонуклідів у продуктах харчування місцевого виробництва.
Справді, на більшості територій в останні роки радіація відсутня взагалі. Наприклад, у Коростені, який у 3-й зоні, та Коростенському районі будь-який радіолог засвідчить: на землі і в повітрі чисто.
Залишити пропонують десяти чи навіть п'ятикілометрову зону навколо ЧАЕС з назвою «Промислова зона». Тут будуть проводитися наукові дослідження, будувати комплекс для захоронення радіоактивних відходів і проводити демонтаж 4-го реактора. Напередодні народні депутати проголосували за створення тут рекреаційного заповідника. Це має бути територія навколо станції, яка вже зі статусом заповідної зони. Метою є не відпочинок, а наукова робота. Йдеться про остаточне очищення території для перетворення її у безпечну зону для проживання.
«Я закликав представників чорнобильських організацій системно та виважено підійти до наболілого питання. Тому на зустрічі вирішили створити робочу групу з представників влади та громадськості з залученням відповідних профільних спеціалістів з аналітичним підходом та підготувати прикладні висновки. З цими висновками буду звертатися до Кабміну з вимогою врахувати їх у подальшому в роботі з соціального захисту постраждалих осіб», - зауважив Володимир Арешонков, який має намір запросити до Коростеня розробників згаданої Стратегії.
Прес-служба народного депутата України Володимира Арешонкова
