Допоки українці чекають введення у дію безвізу з ЄС для, зокрема, підкорення омріяних туристичних напрямків, європейці можуть мандрувати до нас без візових перепон вже сьогодні. І це могло б бути основою для успішної туристичної складової української економіки. Утім, європейців наразі суттєво відлякує певний набір труднощів, які переважають відсутність віз.
Згідно з рейтингом туристичної конкурентоспроможності, складеному експертами Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), Україна цього року опинилася на 88-му місці серед 136 країн і територій. Рейтинг складений на основі дослідження 14 ключових параметрів, серед яких культурні ресурси, доступна інфраструктура, ціни, охорона здоров’я, рівень безпеки, міжнародна відкритість. Чому Україна з таким потенціалом пасе задніх? Ми зібрали коментарі спеціалізованих організації із найближчої із Заходу до України Угорщини.
Кордон і дороги за ним
Оніко Тотар, менеджер офісу Турінфоцентру у м. Ніредьгаза (Угорщина) розповіла про враження тамтешніх журналістів від одного з ознайомчих турів в Україну. Угорські медійники зізнались що готель, сироварня і мінеральні води на Закарпатті були суперовими. Але перетин кордону (хоч і було домовлено про сприяння з прикордонною та митними службами!) та стан доріг опісля нього вразили неймовірно гнітюче.
«З огляду на це, я думаю, що Україні варто дбати про організацію групових турів, тому що індивідуальний турист на власному авто навряд чи захоче мандрувати вашої країною через жахливий стан дорожнього полотна», - радить Оніко Тотар.
Водночас голова Асоціації сільського туризму, завідувач кафедри туризму Інституту туризму і географії Університету м. Ніредьгаза, доктор наук, професор Будапештського університету Арпад Ганус з жалем зауважує, що сьогодні в Угорщині для організації такого групового туру практично неможливо знайти перевізника, водії автобусів просто відмовляються брати замовлення на поїздку до України. «Та ж сама Румунія, яка колись була набагато більш відстала, після того, як зробила основні дорожні магістралі отримала 30 %-ве зростання туристичних потоків. Ні про що наразі не можна говорити, доки в Україні такий жахливий стан доріг. Ніхто не буде терпіти і їхати собі на шкоду. І якщо питання війни неможливо вирішити силами місцевої влади, то на стан доріг повинні спрямуватися усі їх зусилля вже сьогодні», - наводить аргументи Г. Арпад.
Відсутність маркетингу для місцевих принад
Фахівці ніредьгазького Турінфоцентру узагалі не могли пригадати інформації про щось автентично українське, що б зацікавило наразі закордонного туриста. За їх же словами, такої інформації від України в Угорщині наразі просто нема. Винятком можна вважати поодинокі проекти, як, наприклад, видання інформаційних карток угорською та англійською спільно з берегівськими колегами, але інформації все ще бракує.
«Ми не відчуваємо ефективного маркетингу для популяризації України в ЄС. Назвіть будь-яку столицю Європи і ми зразу скажемо, який асоціативний ряд виникає в думках, зокрема, з точки зору туристичних принад. А про Київ я наразі нічого не можу сказати чи пригадати, що десь чула. Для нас більше «на слуху» Ужгород, за історичними книгами також можемо щось пригадати про Берегово, Мукачево», - констатує Богларко Ілошвой, інформаційний співробітник турінфоцентру в Ніредьгазі.
Арпад Ганус наголошує: «Моє основне переконання – туризм треба будувати у першу чергу на традиціях, на тому, що народ знає і вміє на місцевості. Те, чому можна навчитися – це вже вторинне і це легко здобути: як обслуговувати туриста, як налагодити комфорт для приїжджих. Але народним ремеслам не навчиш, це має бути на місці і це треба вміти подати як туристичний продукт».
Безпека
Сьогодні на це Україні слід звернути особливу увагу. Інформація про війну особливо насторожує подорожувальників. За словами Арпада Гануса, в Угорщині особливо часто чути, що в Україні – війна. «У нас дуже мало інформації, що відбувається у вас, а військовий конфлікт викликає тільки занепокоєння», - підтверджує Богларко Ілошвой.
Відсутність «основного магніту»
Арпад Ганус так формулює головний «секрет» успіху туристичної сфери: «Основний магніт туризму полягає ось у чому: їду туди, про що я чув, але ще не бачив. Тому вам треба створити цей основний магніт – невтомно розказувати, що саме європейцю треба подивитися в Україні». Такими магнітами, на думку Г. Арпада, можуть стати дві складові. По-перше, історична приналежність певних територій сучасної України до інших держав. Експерт радить не замовчувати це і не відмовлятися від історичних фактів, оскільки чималу кількість туристів приваблює саме історичний момент, а також здобутки сучасних нацменшин, їх життя. Інша складова – власне «українськість України», де можна показати саме українські здобутки, а не історичну пам'ять, як у попередньому випадку. Йдеться про акцент на українській культурі.
Нестача вказівників і точної рекламної інформації
Науковець твердить, що наразі Україні для інформаційної кампанії з метою залучення європейського туриста потрібні не білборди чи буклети, не телепередачі і розлогі статті у ЗМІ, а активне просування у сучасних засобах комунікації, насамперед інтернетом, у соцмережах. «Інформація повинна бути така: конкретна туристична принада (не треба писати, хто і коли збудував та називати багато інших відомостей), що я побачу і скільки це коштує, де я поселюся і як я туди потраплю. Туризм – це те, що робиться для задоволення. Натомість цьому зовсім не сприяє те, що в Україні здебільшого нема вказівників на дорогах. І дуже часто дійсність навіть не відповідає картам. А якщо ти блукаєш годину, шукаючи готель, то відпаде будь-яке бажання туди їхати ще раз», - коментує професор.
До слова, працівники Турінфоцентру в Ніредьгазі (кількість населення близько 118 тис. ) розповіли, що у місті торік заночували близько 100 тисяч туристів (окрім того, відповідно, є й одноденні відвідини міста). Найбільшим інтересом у туристів тут користується зоопарк та термальні басейни з аквапарком, скансен, поблизу – села знаменитого Токайського регіону, з якими Ніредьгазу нещодавно з’єднала велодоріжка. Відвідувачі з України зараз на шостому місці, найбільше – словаків, румун, поляків, англійців і німців. Більшість – сім’ї, а також це шкільні поїздки та групи пенсіонерів, зокрема угорців зі столиці. Надання інформації в турінфоцентрі – безкоштовне. Разом з тим є і спектр додаткових послуг, наприклад, оренда велосипеду, послуги гіда. Фінансує роботу центру міська рада. На це мерія спрямовує отриманий прибуток від самих туристів, так званий «туристичний збір».
Ганна Твердохліб, Ужгородський прес-клуб, Ужгород-Ніредьгаза, Угорщина. Матеріал підготовлено у рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні»
