Чи відчувають українці впровадження єврореформ. Ужгородський прес-клуб опитав перехожих. Відповіді – у відеосюжеті. https://www.youtube.com/watch?v=OX-m9YCU11w Ми також звернулися з таким же запитанням до експертів у цій сфері. Любов Акуленко, виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики» пояснює, що вже було втілено, з якими проблемами стикається українське суспільство на шляху до євроінтеграції, а також, коли зміни стануть відчутнішими для українців.
«Для того, щоб кожен з нас почав відчувати на собі ті реформи, які передбачає Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом, потрібен минути певний час, - каже Любов Акуленко. - Ми їх відчуємо на другому етапі – у періоді імплементації Угоди. Наразі ж триває етап адаптації, приведення нашого законодавства у відповідність до передбачених Угодою домовленостей з ЄС».
Також фахівець додала: «Єдина сфера, де я бачу, як нові норми працюють на практиці - це сфера енергоефективності, коли Директива про маркування побутових приладів вже імплементована на практиці. Можете зайти у будь-який магазин техніки і побачити, наприклад, на лампочках маркування щодо енергетичного класу. З цим ми вже стикаємося, це вже і є імплементація. Тобто ви маєте змогу вибрати ту лампочку, яка споживає найменшу кількість енергії, відповідно до класифікації ЄС. Але це не означає, що інші реформи не йдуть. Наразі найактивніше реформується енергетика, державні закупівлі та аграрний експорт. Коли ми їх «фізично» відчуємо? Якщо говоримо про аграрні продукти, то через рік Держспоживслужба отримає повноваження перевірити і навіть тимчасово зупинити виробництво на 10 днів. Зараз вони не мають змоги цього зробити, навіть якщо виявлено сальмонельоз. Відповідно, мало б бути менше випадків харчових отруєнь. Зараз вони настільки часто трапляються, бо бізнес ніхто не перевіряє. Це добре з точки зору уникнення податкового тиску, але якщо говоримо про безпеку і здоров’я людини, то контроль повинен бути.
До слова, аграрні експортери платять, щоб з кожної їх фури брали аналіз, а всередині країни ми продукти не перевіряємо.. Трохи дивно, коли дбаємо про іноземного споживача, а про українського ні.
Щодо енергетики, то вже відчуваємо зміни, відколи був прийнятий закон про газ. Так само прийнято документ про енергорегулятора, але не зрозуміло, коли відчуємо на собі його вплив. Це інституція, яка встановлює тарифи на енергоносії, хоча наразі до неї нема довіри, бо повністю залежить від олігархів і президента. Тільки у випадку, якщо дійсно почне працювати закон, якщо регулятор матиме незалежний керівний орган, тоді з’явиться довіра і можливо побачимо інші тарифи або належне обґрунтування. Бо до органу, який керується у ручному режимі, довіри, звичайно, нема.
Так само в екології мали б відчути зміни, адже прийняте законодавство, що регулює будівництво об’єктів, які могли б нанести шкоду людям і довкіллю. Відповідно, є змога зупинити шкідливе будівництво».
В інших сферах, за словами Любові Акуленко, триває або робота, або саботаж. «Бо адаптація Угоди про асоціацію - складний процес, каже експерт, і не всі в ньому зацікавлені. - Адаптація Угоди дорога, вимагає сильної регуляції, а це суперечить філософії нашої держави, яка взяла курс на дерегуляцію. Натомість у Європі контроль дуже актуальний. А в Україні на нинішньому етапі є цілий комплекс причин того, що у кількох сферах відчуваємо прогрес, а в інших він поки що непомітний».
Результати опитування прокоментувала також очільниця Закарпатського обласного центру ґендерної освіти, викладач кафедри політології та державного управління УжНУ, соціолог, психолог, політолог Маріанна Колодій: «В Україні, фактично за всі роки незалежності, дуже важко знайти реформи, які були б реалізовані до кінця, тобто результат яких можливо проаналізувати, зробити позитивні чи негативні висновки. Як правило, зі зміною політичного курсу держави кардинально змінювався напрямок реформ. Саме тому зараз маємо ситуацію, коли громадянам України важко прогнозувати долю реформ і формулювати свою позицію щодо їх успішності чи не успішності. Це, по-перше. По-друге, політика реформ в Україні у попередні роки (подекуди і зараз) не враховувала потреби, інтереси і можливості різних груп населення. Реформи, реалізація яких декларувалася як така, що орієнтовані на все населення, найчастіше не відповідали реальним очікуванням людей. За роки таких псевдореформувань у громадян України виробилися своєрідне неприйняття та недовіра до змін (особливо ініційованих органами влади)».
«Виходом із такої ситуації є налагодження системної і ефективної комунікації між владою та людьми за принципом "нічого для нас без нас". Найефективнішими і результативними будуть ті реформи, в основі яких конкретні потреби, інтереси і можливості людей», - переконана Маріанна Колодій.
Підписання Угоди про асоціацію зобов’язує Україну виконувати домовленості вчасно та якісно. Український центр європейської політики проаналізував прогрес в адаптації національного законодавства до вимог актів ЄС, що містяться в Угоді про асоціацію між Україною. Організація розробила звіт з метою аналізу прогресу по тих зобов’язаннях, які Україна не виконала вчасно в період від 2014 р. до І півріччя 2016 р. Проаналізована динаміка змін, які відбулися чи не відбулися з ІІ півріччя 2016 р. по 1 березня 2017 року.
У процесі аналізу було встановлено, що з однієї сторони найбільш успішною залишається сфера енергетики, де системно відбувається адаптація, а також імплементація європейського законодавства. В інших сферах: транспорт, громадське здоров’я та екологія – прогрес майже відсутній. У сфері транспорту були розроблені проекти законів, проте станом на сьогодні лише один із них пройшов перше читання. У сфері громадського здоров’я було прийнято 2 накази, але вони досі не враховують останніх змін в законодавстві ЄС. У сфері довкілля адаптація положень не відбулась. Детальніше зі звітом можна ознайомитися на сайті ГО "УЦЄП".
Ганна Твердохліб, Ужгородський прес-клуб
Відео: Юрій Чудлай
Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».
