Енергоефективність – питання, над яким житомиряни часто замислюються, отримавши платіжки. 6 кроків до енергоефективності будівель виділяє керівник проектів ТОВ «Регіональна енергосервісна компанія» Марина Гажур:
1. Обов’язковий облік – встановлення лічильників на газ (економія до 70%), воду (економія до 70%), електричну енергію, щоб оплачувати за фактично спожитий ресурс, а не оплачувати споживання по будинку «за нормативами».
2. Заміна старого та низькоефективного обладнання на сучасне та економічне: заміна ламп розжарювання на LED освітлення, використання датчиків руху для вуличних ліхтарів або світильників у під’їздах, використання системи вентиляції з рекуперацією, встановлення побутової техніки з низьким рівнем енергоспоживання (мають маркування «А» чи «А+»).
3. Комплексна термомодернізація – заміна вікон та дверей на енергозберігаючі, теплоізоляція даху та підвалу. Важливо: утеплення фасаду потрібно здійснювати лише повністю! Клаптикове (поквартирне) утеплення (стосується багатоквартирних будинків) руйнує цілісність конструкції будинку. Таким чином зменшується строк його експлуатації.
4. Модернізація систем опалення – встановлення індивідуального теплового, теплоізоляція трубопроводів, за необхідності промивка системи опалення, встановлення високоефективного котла, використання терморегуляторів.
5. Використання відновлюваних джерел енергії – встановлення сонячних панелей та електростанцій, теплових насосів, сонячних колекторів (вакуумні та пласкі), встановлення вітроагрегатів (більше для приватних будівель).
6. Енергоощадна поведінка – вчасне вимикання світла, побутових приладів, кранів, не закривати прилади опалення шторами та сторонніми предметами, провітрювати приміщення, використовувати світлі та теплі кольори в інтер’єрі, приймати душ замість ванної,використовувати аераторні насадок на крани.
Модель енергоефективного будинку
У пасивних будівлях річні витрати на опалення становлять всього 15 кВт*год/м2*рік. Джерелом тепла у пасивних будівлях можуть бути зведені системи, що одночасно використовують конденсаційні котли, теплову помпу, сонячні колектори, а також рекуператор повітря.
Окремі параметри:
• Компактність будівлі;
• Посилена теплоізоляція;
• Орієнтація на південь та відсутність затінку;
• Виключення наявності «містків холоду»;
• Герметичність будівельної конструкції. Оптимально ізольована будівля має коефіцієнт теплопередачі 0,15 Вт/м²К;
• Спеціальні вікна та профілі відмінної якості. Коефіцієнт теплопередачі 0,8 Вт/(м²K) Досягається за допомогою двокамерного скла із заповненням, простору між шибками інертним газом та герметичних віконних профілів.
• Контрольована вентиляція з рекуперацією тепла. Проточний теплообмінник зберігає мінімум 75% тепла відпрацьованого повітря.
• Використання відновлюваних джерел енергії – підігрів води за допомогою геліосистемам або теплових насосів, генерація електроенергії за допомогою сонячних панелей.
Для будівництва, як правило, вибираються екологічні матеріали, часто традиційні - дерево, камінь, цегла. Останнім часом часто будують пасивні будинки з продуктів рециклізації і неорганічного сміття - бетону, скла і металу. В Німеччині побудовані спеціальні заводи з переробки таких відходів у будівельні матеріали для енергоефективних будівель. Вартість будівництва пасивного будинку лише на 15-20% більше звичайного.
Більше інформації на сторінці Української ініціативної групи пасивного будинку
Порівняння середнього енергоефективності житла в Україні і в країнах Європи
Найбільш загальний (інтегральний) індикатор енергоефективності будівлі визначають діленням усього обсягу споживання енергії за рік на його загальну площу. Прийняті в Україні нормативи максимальних теплових витрат кореспондуються з європейськими нормами, які коливаються на рівні 30-40 кВт.год/кв.м. Водночас фактичне енергоспоживання більшості існуючих житлових будинків у нашій країні — на рівні 150–250 кВт.год/кв.м.
Зараз у Польщі середній рівень споживання енергоресурсів вже становить 100 кВт.год/кв.м., а короткостроковою перспективою є запуск другої хвилі енергомодернізації будівель для подальшого зниження досягнутих показників. Досвід країн Центрально-Східної Європи, які успадкували аналогічні за теплотехнічними показниками громадські будівлі, що і в Україні, засвідчує потенціал енергозаощадження будівель від 40% до 70%.
Показники енергоефективності житлового фонду Німеччини забезпечуються на рівні вимог стандартів: енергоспоживання на опалення не більше 100 КВт год.кв.м.рік. Частина будинків забезпечила фактичне енергоспоживання на рівні 60 КВт год.кв.м.рік. Але найбільш поширеним та популярним кроком до енергоефективності в будівлях в Німеччині звісно є будівництво енергоефективних та «пасивних» будинків. На 2006 рік в Німеччині побудовано більше 6 тис. «пасивних» будинків, в Австрії на 2005 рік 1 тис. таких об’єктів, в 2006 ще 2 тис. Тобто енергоефективні будинки в Європі – вже не просто реальність, а стандарт.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що втілюється польським Фондом міжнародної солідарності у співпраці з українськими громадськими організаціями «Інтерньюз-Україна» та «Товариство Лева». Проект реалізується за кошти Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а також за кошти Програми «Підтримка демократії», що у свою чергу фінансується з Програми польського співробітництва задля розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
