На Замковій горі у Житомирі тривають археологічні розкопки, тільки тепер вони проходять не у парковій зоні, а поблизу обласного державного архіву. Саме з цього місця, переконані фахівці, й починало формуватись місто. До сьогодні, розповідають археологи, лишень здогадувались, що тут знаходилось та який вигляд мало, адже 200 років тут ніхто не копав.
«Це дуже цікава споруда, як бачите дуже потужна, її діаметр складає майже п’ять метрів, глибина вже понад два метри, з потужною засипкою та шарами вогнища. Ми припускаємо, що тут знаходилась вежа, яка була збудована у період пізнього середньовіччя. В описі житомирського замку, а їх два – 1545 та 1552 року є згадка про так звану круглу вежу. Тому, по площі, по формі та по глибині ми можемо припустити, що це саме вона. Якщо дійсно виявиться, що це вона, то ми можемо скласти топографію цитаделі міста Житомира у період 16-17 століття, розмістити усі споруди, які там є і на картографічних матеріалах нанести не тільки замок, а і посад, який до нього примикав, який на картографічних матеріалах 18 ст. вже називався містом», - розповідає старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін.
Не минулось і без більш ранніх археологічних відкладень: деякі артефакти – 8-11 ст., вони можуть засвідчувати про перші поселення слов’ян і саме від цього часу починає відлік свій Житомир.
В історичних та культурних шарах на місці розкопок археологи віднайшли артефакти трипільської культури, періоду Київської Русі та доби Пізнього Середньовіччя, з-поміж яких – уламки горщиків, крем’яні та кістяні знаряддя праці, кістки тварин, які свідчать про те, що люди займались мисливством. Окрім цього, елементи зброї – залізні наконечники стріл, ножі давньоруського періоду, ба навіть – кам’яне гарматне ядро.
«Коли ми говорили про якесь озброєння і окрім наконечників та стріл нічого не знаходили, якраз у північній стінці оборонної споруди ми знайшли ось такий кам’яний, округлої форми предмет. Коли ми його уважно роздивились, вийняли з землі, то побачили, що це частина гарматного кам’яного ядра. Тобто, замок штурмували і в літературі дуже багато згадок про те, що його штурмували. Ось чотиригранний наконечник стріли, щоб пробивати кольчугу. Могло використовуватися і в мисливстві. Ось це залізний ніж давньоруського періоду. Ось це трубчастий замок з ключем давньоруського часу 12-13 ст. У господарській ямі знайдені кістки тварин, і глиняна печена, навіть мушля. Уламки горщиків з характерним орнаментом і оздобленням. Орнамент з відбитком мотузки - характерна ознака для об’єктів періоду трипільської культури на пізньому етапі її існування, тобто 4-3 тисячоліття до нашої ери. Уламок дна горщика, якщо ми одну з частин приєднаємо, то можемо бачити як виглядав посуд», - показує Олександр Тарабукін.
Наразі бюджет розкопок складає трохи більше півмільйона гривень. Скільки з них буде використано у процесі дослідження, поки говорити зарано, - ділиться старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Андрій Петраускас. Однак, каже: спільно із учасниками археологічної експедиції на Замковій, заручившись підтримкою студентів – магістрантів історичного факультету з Житомирського державного університету ім.Франка, будуть робити усе можливе, аби у результаті виправдати сподівання та дійсно віднайти новий поворот в історії зародження та існування Житомира.
«Запланована сума – 700 тисяч гривень, а яка сума буде перерахована – будемо чекати, дивитись, вона ще заходить й на наступний рік. На ці кошти, які виділяються, ми їх максимально ефективно використаємо, за це я можу ручатися. Незважаючи на те чи буде дощ, яка буде погода, чи буде затримка фінансування, чи ні – це історія міста», - зауважує старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Андрій Петраускас.
«Тему дня» на Житомир.info на тему, як довго триватимуть археологічні розкопки на Замковій горі і що буде зі знахідками, дивіться тут.
