18 січня житомирські музеї долучаються до акції «Міжнародний день селфі в Музеї». У цей день заради флешмобу найвідоміші світові мистецькі скарбниці відчиняють свої двері для любителів робити селфі, та на день знімають заборону на фотозйомку.
Чи можна робити фото в житомирських музеях в інші дні, та чи правильно роблять працівники, якщо забороняють фотозйомку відвідувачам, в прямому ефірі програми «Діалоги» на Житомир.info розповіла виконуюча обов’язки начальника управління культури Житомирської облдержадміністрації Тетяна Парфентієва.
Цитуючи художника Олександра Ройтбурда, який написав це в своєму фейсбуці:
«Я задал вопрос заведующей отделом искусств, интеллигентнейшей даме, проводившей для нас экскурсию … Я спросил: почему я впервые узнал об этих работах, почему музея нет в сети. Она сказала, что в сети есть только то, что пиратским образом сфотографировали посетители, и что в музее строжайше запрещена фотосъемка. Я сказал, что если люди не узнают, что там есть, они не придут в музей. Она сказала люди в музее не нужны, что задача музея – хранить и сберегать, а не показывать кому попало».
Як змінити таке ставлення працівників сфери культури? Бо відповідь «задача не показувати, а зберігати» видається дивною будь-якій людині.
Ми, до речі, вас запрошуємо, 18 січня буде акція «селфі в музеї», і ми беремо в ній участь. А саме музей космонавтики і краєзнавчий музей.
Але це один раз на рік, чи можна прийти і заселфитись там в будь-який день?
Можна приходити постійно. І фотографувати можна постійно. Єдине застереження – не можна використовувати спалахи. Бо це може нашкодити картинам, які мають достатньо поважний вік. Лідію Олександрівну міняти не потрібно. Вона є брендом цього музею. Вона - реально крута, її лекції можна записувати і вчити дітей, вчити мистецтву. І вчити любити мистецтво так, як це любить вона. Можливо це якийсь такий шлейф, що потрібно зберігати, бо наш музей втратив багато цінних експонатів, коли централізовано, ще в радянському союзі, їх забирали в Москву, в Київ. І просто не повертали. Видно, звідти з’явилась така історія. У нас немає достатньо коштів, щоб закуповувати нові колекції. Якщо ми говоримо про краєзнавчий музей, то ми маємо представляти всі періоди нашого життя. На закупку картин у нас немає грошей, на реставрацію в нас немає грошей. Я не знаю в який період ці статті були закриті, але принаймні до цього треба повертатись. Поновлювати. І вона, відповідно, має витончений смак, щоб показати ті роботи, які достойні саме музейної експозиції.
Ну, і треба працювати. Треба їх вчити. Павло Гудімов готовий їх вчити, щоб вони поступово відкривались і показували ті скарби, які є там.
Але, за словами того ж Ройтбурда, експозиція – це приблизно 100 мільйонів доларів. Навіть якщо не купувати чогось нового, то і так є що показати. Але люди того не знають. Навіть в місті. Не потрібно кудись їхати. Але сором’язливій людині скажуть: «Не фотографуй!» і вона сховає телефон. Ви кажете навчати співробітників. Можливо, і людей якось заохочувати до тієї фотографії?
Ми нещодавно їздили в Мистецький арсенал, возили туди родини загиблих учасників АТО. Відповідно, ми говорили там із фахівцями, які є достатньо сучасними і цікавими. Раніше музей був такою «консервою» і всі умовні стрілочки сходились всередину. І основна мета була – зберігати те, що є. Зараз музей ці «стрілочки» намалював назовні. І коли ми говорили із керівниками музеїв і космонавтики, і краєзнавчого, вони основною своєю місією називають «музей відкритий». Відкритий для людей, відкритий для світу. І їх потрібно вчити це робити насправді.
Нагадаємо, в «Діалогах» на Житомир.info Тетяна Парфентієва розповідала про перспективи розвитку культури і туризму та залучення меценатів.
