Третього квітня в Україні відзначають 100-річчя від дня народження видатного письменника Олеся Гончара (1918-1995). Його романи “Тронка”, “Собор”, “Людина і зброя”, “Циклон” та інші давно стали класикою вітчизняної літератури.
Олесь Гончар не раз бував у Житомирі. На згадку про один з таких візитів лишився його автограф, який від 3 квітня експонується в літературно-меморіальному музеї Володимира Короленка, - розповіли Житомир.info в музеї Короленка.
«Це було у травні 1985 року. Олесь Терентійович Гончар завітав до нас разом з дружиною. Для них провели екскурсію залами музею. Всіх працівників приємно вразила простота письменника у спілкуванні, і водночас — велика інтелігентність», - згадує завідуюча музеєм Віра Мороз.
Поки тривала екскурсія для гостя, поміж працівників виникла ідея — узяти автограф у письменника для музею. Але що подати йому на підпис?
«На щастя, поряд з нашим музеєм тоді був невеличкий книжковий магазин. Хтось з працівників швидко побіг туди. Нам двічі пощастило — в магазині продавалася книга Гончара «Тронка». Тож ми купили її — і по завершенні екскурсії піднесли Олесеві Терентійовичу для дарчого напису. Письменник радо поставив свій автограф з присвятним написом музеєві», - розповідає Віра Мороз.
Тепер цю книгу з автографом Олеся Гончара виставлено під склом в одному з залів музею — відтак всі відвідувачі мають змогу прочитати рядки, написані рукою класика української літератури.
Нагадаємо, у травні 20218 року в житомирському музеї Короленка презентували унікальну кінострічку про Володимира Короленка та відкриття музею, яку викупив з архіву голова товариства німців.
Як повідомляв Житомир.info, музей Короленка, розташований біля однойменного майдану, кілька років тому відремонтували. Його експозиція відображає кінець XIX – початок XX століть і фактично лишається незмінною. За словами працівників музею, його відвідують не лише житомиряни: іноді спеціально приїжджають гості з інших країн. Кілька років тому відвідувач з Бразилії розповів, що в його країні видають «Сліпий музикант» та «Діти підземелля» Володимира Короленка.
Фото співробітників музею Короленка:
