З вересня в Україні розпочали впроваджувати реформу екстреної медичної допомоги. За новими правилами викликати бригаду екстреної допомоги слід при судомах, втраті свідомості, розладів дихання, болю у серці чи животі, кровотечі, гострому отруєнні, психічних розладах або ж тяжких травмах. За словами ж головного лікаря Центру екстреної медичної допомоги Житомирської області, порядок виклику «екстренки» не надто й відрізняється від попереднього. Хіба що з’явились уточнення щодо деяких станів та посилилась співпраця з Центрами первинної медико-санітарної допомоги.
«Якщо розібрати закон про екстрену медичну допомогу 2012 року, то екстрений-неекстрений виклик у нас був чітко розмежований, і ми по цьому вже працюємо. Просто на даному етапі ми більше звертаємо увагу на взаємодію з Центрами первинної медико-санітарної допомоги. Незначне підвищення температури, головна біль, слабкість – те, що не підлягає під наші стандарти, ми повинні передавати на Центри первинної медико-санітарної допомоги, поліклініки, сімейних лікарів», - розповідає головний лікар КУ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської облради Анатолій Сова.
Разом із тим, лікар зауважує: не потрібно плутати екстрену медичну допомогу з невідкладною й роз’яснює чому.
«Невідкладна допомога - це виконання маніпуляцій на дому, це стаціонар на дому, незначні виклики особливо під час епідемії. Це висока температура, підвищення тиску, слабкість - це робота поліклінічна. До екстреної медичної допомоги при нашій структурі воно відношення не має», - говорить Анатолій Сова.
Люди повинні усвідомити, що екстрена медична допомога покликана рятувати життя, а не виконувати функцію сімейного лікаря, або ж «медичного таксі», - зауважує лікар.
«У нас поняття лишається совкове - ніхто не несе відповідальності за своє життя. Він гіпертонік, а ліки не приймає, він знає, що приїде швидка допомога і зніме. Завтра буде така ж ситуація, але він у поліклініку не піде. Тому що потрібно витратити час, потрібно зайти в аптеку і купити ліки. Люди не хочуть займатись своїм здоров’ям, а хочуть перекласти свою відповідальність на когось. Я хочу, щоб до мене приїхала швидка додому, я хочу в лікарню, без показань, як медичне таксі. Майже у кожному районі є такі люди. Одна була сім’я у Києві, вони поставили рекорд. Вони за два місяці викликали швидку допомогу 700 разів. У нас рекорд - за 21 день 49 викликів з симптомами: висока температура 37.5, головний біль, кілька разів вони викликали після застілля», - говорить головний лікар КУ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської облради.
І таких «неекстрених» викликів щодень надходить більше сотні, - діляться диспетчери.
«Скільки я не намагалась пояснити, що це не виклик для «швидкої», що людина просто у алкогольному сп’янінні і потрібно викликати «102», це не діяло. Таких викликів у нас страшенно багато, викликають до п’яних», - ділиться диспетчер Лариса Кравчук.
Також, систематизуючи виклики, диспетчери можуть відмовити у наданні екстреної швидкої допомоги, направивши виклик на невідкладну допомогу.
«Ось це називається «виклик для швидкої»: гниють пальці вже місяць, вона нікуди не звертається і просить прийняти виклик. Це екстрений виклик?», - каже диспетчер Тетяна Півень.
Менш як за хвилину надходить наступний виклик, який пані Тетяна називає справді екстреним.
«Болить серце, німіють руки, людина на зупинці, 56 років. Порівняння є», - зазначає Тетяна Півень.
Усі розмови з диспетчером центру записуються та архівуються. Робиться це задля поліпшення якості обслуговування та зменшення кількості скарг на незадовільне спілкування з медиками, - говорять фахівці. Позаяк завдяки цьому можна легко перевірити, хто і як говорив. Зокрема, лишень за минулу добу жителі Житомирщини викликали швидку більше 700 разів, з них більш як півтори сотні не потребували екстреної допомоги. В Україні за безпідставний виклик «швидкої» не передбачено жодних штрафів, на відміну від Польщі, де за це доведеться викласти чималі гроші. Тому там «швидку» викликають дійсно за необхідності, - зауважує Анатолій Сова.
«На заході як - екстрена медична допомога, стани, які загрожують безпосередньо життю, вони у будь-якій країні безкоштовно. А ось ці тиски, температури, слабкості, перепої - за такі виклики хтось платить: чи страхова компанія, чи сама особа, чи підприємство. У Польщі наприклад, якщо виклик швидкої допомоги необґрунтований, це близько 1000 тисячі злотих, на наші гроші від 5 до 7 тис. грн. У Білорусі людина безнаказано може викликати швидку допомогу три рази на рік, якщо більше разів, то тоді це вже платна послуга. Якщо б у нас була відповідальність, хоча б цивільна, штрафні санкції 500 - 700 грн за один виклик, то більше б просто так люди «швидку» не викликали», - певен головний лікар КУ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської облради Анатолій Сова.
Так як українським законодавством штрафні санкції не передбачені, то пан Анатолій закликає населення бути відповідальними.
«Просто я б хотів попросити населення чітко відповідати на питання диспетчера та чути його. Тому що коли ми рекомендуємо прийняти пігулку і перетелефонувати за півгодини, то не через три хвилини. Таблетка за три хвилини не подіє. Ми чітко даємо рекомендації, якщо розуміємо, що є загроза: падіння, вуличний випадок, втрата свідомості, ми приїжджаємо - це наша робота. Щоб це відокремлювати, і працює диспетчер, який все систематизує і перенаправляє», - повідомляє головний лікар КУ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської облради.
Окрім цього, додає: має бути розуміння того, що поки екстрена швидка допомога їде на виклик не за призначенням, комусь це може вартувати життя. Позаяк бригад швидкої в області не вистачає. Якщо по нормативах повинно бути 127, то затверджено 105, з яких реально працює 96. І справа не у комплектуванні карет «швидкої», тут якраз усе в нормі – і по обладнанню, і по медикаментах.
«Це сумка з медикаментами, є з розчинами, апаратура є дефібрилятор, автомат з кардіографом, шини. Машина запакована. Надходить виклик, сіли в машину і поїхали», - показує Анатолій Сова.
А їхати може бути нікому. До прикладу, в Житомирі на лінії працює щонайбільше 14 бригад швидкої, з 19. Всьому виною кадровий дефіцит водіїв та маленька заробітна платня.
«По штату повинно бути 19 бригад, а через те, що є кадровий дефіцит, на лінію часом виїжджає 12-14 бригад. Не більше 14, ми не дотягуємо. У першу чергу, дефіцит водіїв. Це всеукраїнська тенденція, питання одне - низька зарплата. Що лікар, що фельдшер, що водій, коли приходять на роботу, вони починають з мінімальної зарплати 3720 грн, з відрахуваннями на руки отримують за мінусом 20%, рахуйте. Потім вже категорії, нічний, виїзний стаж, зростає зарплатня, але для цього потрібно попрацювати мінімум три роки. А три роки, як прожити», - коментує Анатолій Сова.
Втім, головний лікар Центру екстреної медичної допомоги заспокоює: попри все на «швидких» працюють кваліфіковані фельдшери, лікарі, і діє 5 спеціалізованих бригад - педіатрична, психіатрична та три кардіологічні.
Як повідомляв Житомир.info, з 1 вересня почали діяти нові правила виклику «швидкої». Міністерство охорони здоров’я України випустило новий перелік випадків, на які повинна виїхати бригада екстреної медичної допомоги.
