34-річний боєць 1-го батальйону 95-ї десантно-штурмової бригади, житомирянин Євген Манелюк, не знаючи дороги, не маючи карт і засобів зв’язку, у 2014 році погодився на величезний ризик і виконав завдання: без належної техніки і даних про засідки ворогів евакуював зі Степанівки біля Савур-Могили поранених і загиблих.
Про відважного вояка, а нині - заступника комвзводу інженерів 95-ої ОДШБр Євгена Манелюка, нагородженого орденом «За мужність», 23 вересня написав Цензор. НЕТ.
«Його вчинок до цих пір вражає кадрових військових, які були свідками того, що відбувалося влітку 2014 року. Експерт-криміналіст у минулому, прийшовши в армію у 2014 році, служить дотепер», - повідомляє видання.
Фото - Цензор.НЕТ
Ось як про подвиг бійця розповів командир 1-го батальйону Олексій Махов, який у 2014 році був заступником командира батальйону.
«Коли ми заїхали в Степанівку біля Савур-Могили, нам ставили завдання типу дорозвідати місцевість, когось зустріти, евакуювати поранених, хоча останнє видавалося нам нереальним. Те, що в Амвросіївці знаходяться наші війська, ми знали, але де саме – чітко не знали. І ось отримуємо наказ: потрібно евакуювати із Степанівки поранених і загиблих. А наш весь транспорт, техніка були задіяні. Єдине, що можна було вислати, це КамАЗ-колгоспник. Ми його так називали, бо у нього був не повний привід. Наші хлопці його забрали свого часу в Лисичанську… Водія призначали спонтанно. Викликали ще одного бійця, який міг керувати КамАЗом, хоча він був сапером. Він так просто сказав: так, я поїду, повезу. Причому наша машина їхала без охорони, без наших хлопців у супроводі. Я тоді ще здивувався його рішенню. Женя добре розумів, куди їде, що може не повернутися, виконуючи завдання… І все зробив якнайкраще. Герой!», - розповів Олексій Махов.
«З 2004 по 2012 рік я служив у міліції, - розповідає Євген Манелюк. - Потім працював у Києві. За два роки змінив 15 робіт. Чим тільки не займався. Крайня робота була в таксі. Майдан бачив, але не брав участі, треба було заробляти гроші. …У перші ж дні війни мені прийшла повістка. Я відразу потрапив у 95-ту бригаду, на посаду водій в інженерно-саперну роту. 6 березня мене призвали, а 7 чи 8 я вже був у бригаді. Почав вивчати саперну справу. Ну як вивчати. Хлопці, які цього вчилися давно, мені показували, що до чого. Будучи на посаді водія, жодного разу на машині не виїздив. Тільки займався саперною справою», - розповів заступник комвзводу Цензору.НЕТ.
«Мені подобається такий спосіб життя. Я до цих пір не вважаю себе військовим. Військові - це ті, хто вчилися, закінчували військові вузи. А я кустарний якийсь військовий. Вчився в полі…», - каже боєць.
Повністю інтерв’ю з Євгеном Манелюком читайте на Цензор.НЕТ.
