В Україні з 19 січня 2019 року вступив у дію закон про протидію булінгу. Він передбачає покарання у вигляді штрафу або громадських робіт за моральне та фізичне насильство.
Як працюватиме новий закон, хто його контролюватиме та що робити батькам, діти яких стали жертвами цькувань, розповіла начальник підрозділу ювенальної превенції ГУНП в Житомирській області.
«Новим законом України визначено чітко, що таке булінг, це у нас стаття 173 зі значком 4. Там передбачено, що у нас буде кривдник або батьки, якщо кривдник не досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність, будуть нести покарання у вигляді від 50 неоподаткованих мінімумів громадян, тобто 850 гривень, і до двохсот мінімумів - це 3400 гривень. Також там передбачено: якщо це перший раз, то це будуть громадські роботи від 20 до 40 годин, а якщо це буде не перший раз, то там вже збільшується до 60 годин. Що мається на увазі. Що у час відриву від навчання кривдник буде відпрацьовувати: чи замітати, чи прибирати, надавати свою трудову допомогу. Всі такі адміністративні протоколи направляються до суду, і суд вже приймає рішення, чи це 850, чи це 3400 гривень», – говорить начальник підрозділу ювенальної превенції ГУНП в Житомирській області Наталія Гончарук.
У таких випадках батькам радять звертатися спершу до керівництва школи, де за участі вчителя, психолога та свідків мають з’ясувати усі обставин конфлікту. Надалі, якщо підтверджується факт булінгу, про ситуацію повідомляють поліції.
«У першу чергу, якщо батьки дізналися про це від дитини, питання вирішується у навчальному закладі. Вчитель, для початку, пише доповідну на ім'я директора, і тоді залучається психолог, викликаються батьки і проводиться у школі така робота. Якщо дійсно підтверджується факт булінгу, вони повідомляють у поліцію. Після цього, як є звернення навчального закладу, працівник ювенальної превенції приходить у школу і проводить перевірку. В першу чергу з педагогічним колективом, потім з дітьми в присутності батьків. Якщо це все підтверджується, - у нас є булер, який скривдив цю диниту, і є свідки, які це все бачили, - беруться пояснення. Якщо це все дійсно так, як зверталася школа, і підтверджується факт булінгу, то тоді на цю особу чи на батьків складається адміністративний протокол. Якщо про це вчитель не повідомив чи керівник закладу, на нього ми також будемо складати протокол», – розповідає Наталія Гончарук.
Якщо ж у навчальному закладі випадок не кваліфікують як булінг, тоді постраждалий або його батьки можуть звернутись напряму до органів Національної поліції України.
Як повідомляв Житомир.info, 18 грудня 2018 року Верховна Рада України проголосувала за зміни та ухвалила закон №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
