Держава може звітувати про показники реформи децентралізації, зокрема щодо кількості громад чи площ територій, вкритих ОТГ, сотні нових опорних шкіл чи дитсадків, кілометрів доріг, але першочергово й важливішою є оцінка українських громадян, на яких і спрямована реформа децентралізації.
Про це наголосив 4 березня під час презентації результатів Всеукраїнського соціологічного дослідження «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування серед населення України та об’єднаних тергромад» віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко – інформує прес-служба віце-прем’єра.
Соціологічне дослідження було здійснене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні» у співпраці з експертами РЄ та Мінрегіоном.
«2015 року ми почали об’єднання, передали на місця повноваження і ресурси. Громади, міста і села почали жити в іншій системі управління. Сьогодні маємо відповідь на питання: 58% жителів України переконані, що реформа децентралізації потрібна, серед жителів ОТГ – 63%. А майже половина жителів України (49%) вважають, що децентралізація сприяє розвитку громад. І це дійсно так: децентралізація зшиває країну, ОТГ стають точками зростання,а з успішності кожної громади складається загальний успіх України», — зазначив Геннадій Зубко.
Найбільше людей — 43% розуміють реформу як передачу повноважень і ресурсів органам місцевого самоврядування. Та просто передача ресурсів на місця – не самоціль! Дуже важливо, що б ці кошти конвертувались у якість життя для людей.
«Якщо у 2015 році лише 19% відзначали певні зміни на краще у своєму населеному пункті в результаті збільшення місцевих бюджетів, то у 2018-му людей, які бачать реальні зміни – 39,5%. Плюс до цього слід додати ще 22% тих, хто чули, що зміни відбуваються. Тобто загалом на кінець 2018 року 61,5% українців або відчули покращення, або очікують на нього», — розповів урядовець.
У свою чергу, Голова Офісу Ради Європи в Україні МортенЕнберг підкреслив, що запорукою успіху будь-якої демократичної реформи є комунікація з населенням, розвиток місцевого самоврядування та децентралізації влади.
«Сьогодні існує тісна співпраця між місцевим самоврядуванням та асоціаціями у частині використання рекомендацій та стандартів ЄС щодо законотворчості та спроможності самоврядних громад. Рада Європи вважає, що Україна досягла значного прогресу у процесі децентралізації, але попереду ще великий обсяг роботи для приведення законодавства у сфері децентралізації у відповідність до європейських стандартів. Успіх у значній мірі залежить від того, як реформу сприймають люди. Соціологічне дослідження нами проводиться щороку, це дає змогу вивчити тенденції, а також скоригувати політику реформи», — наголосив він.
Найбільш помітним покращенням ситуації, яке відзначають 73% тих, хто помітив або почув про певні позитивні зміни у своєму населеному пункті, лишається ремонт покриття вулиць, дворів. Досить багато респондентів відзначили позитивні зміни з освітленням (57%), ремонтом бюджетних приміщень (39%), облаштуванням соціальної інфраструктури (38%).
Найбільш очікуваними результатами від реформи є поліпшення якості та доступності послуг: покращення добробуту громад відчули 49% громадян України, а зменшення корупції — 47%. Загалом, 45% українців бачать покращення від реформи децентралізації у сфері ремонту та утримання доріг, 38% – у сфері благоустрою, у випадку надання адміністративних послуг — 23%.
Поки що найбільш критично сприймається ситуація у сфері охорони здоров’я. Особливо щодо первинного рівня поки що лише 10% відчувають покращення. Щоб кардинально змінити ситуацію, наразі впроваджується ініційована Президентом програма з розвитку сільської медицини.
Соціологія абсолютно доводить, що люди хочуть аби їхні органи місцевого самоврядування несли відповідальність за порушення їхніх прав. Так 91% респондентів дотримуються думки, що потрібно встановити відповідальність органів місцевого самоврядування за бездіяльність, у вигляді дострокового припинення повноважень. Щодо того, який орган має ухвалювати рішення щодо дострокового припинення повноважень, то 42% вважають, що має бути проведений референдум, 17% покладають відповідальність на суд і місцеву державну адміністрацію/префекта, 4% назвали Верховну Раду і лише 3% – Президента.
Довідка Мінрегіону: Обидва опитування підготовлені та здійснені Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Програми РЄ «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні» у співпраці та координації з експертами Ради Європи, фахівцями з питань місцевого самоврядування та Мінрегіоном України. Четверта хвиля всеукраїнського соціологічного дослідження проводилася у листопаді-грудні 2018 року. Перша хвиля дослідження проводилася у вересні-жовтні 2015 року, друга хвиля – у жовтні-грудні 2016 року, третя хвиля – у жовтні-грудні 2017 року. Для проведення опитування була розроблена стратифікована, чотириступенева вибірка, випадкова на кожному ступені. Вибірка репрезентативна для дорослого населення, яке постійно проживає на території України. До вибірки не включалися території, які тимчасово не контролюються владою України, – АР Крим, окремі райони Донецької і Луганської областей. Польовий етап дослідження тривав з 23 листопада до 3 грудня 2018 року. Загалом в рамках дослідження було проведено 2000 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 110 населених пунктах України. Статистична похибка з врахуванням дизайн-ефекту вибірки не більше 1,5%.
Як повідомляв Житомир.info, в лютому 2018 року були оприлюднені результати дослідження, які показали, що 58% населення України вважають потрібною впроваджувану реформу децентралізації.
