Забруднення водойм є однією зі складових глобальної екологічної проблеми, яка з кожним роком набуває все більших масштабів. Протягом багатьох років Житомирський водоканал здійснює моніторинг стану води, яка надходить у водосховище Відсічне.
Про процес моніторингу води у водосховищах та, власне, про те, від чого потерпають наші річки розповіла начальник контрольно-вимірювальної лабораторії Олена Слободенюк, – йдеться на сайті КП «Житомирводоканал» 8 квітня.
«Ми систематично моніторимо якість води у Відсічному та Денишівському водосховищах. Щойно помічаємо якісь проблеми на Денишівському — розуміємо, що «завтра» стикнемося з ними у Відсічному — єдиному джерелі водопостачання житомирян. Нам одразу доводиться думати над тим, які позиції у технології очищення води посилити, щоб справитися із тією водою, яка буде «іти» на наші очисні споруди з Відсічного», - зазначає Олена Слободенюк.
Кількість шкідливих речовин у наших річках зростає з кожним роком, що відображається і на стані самих водойм, і на людському здоров'ї. Олена Слободенюк розповіла, як впливає життєдіяльність людини на зростання у річках такого хімічного елементу як амоній.
«Під час відлиги, сильних дощів, все, чим забруднена берегова смуга, зокрема й продукти життєдіяльності тварин та людей, змиваються у річку. Коли мені хтось говорить про те, що у нас погана вода, я завжди запитую, чи замислювалися вони над тим, що, власне, самі ж люди шкодять річкам так, що нині не кожен хоче і купатися в них. Адже ні для кого не секрет, що дехто з «господарників» виводять труби зі своїх вбиралень прямо у водойми. Водночас, якщо говорити про річку Тетерів, то вона є єдиним джерелом централізованого водопостачання для міста Житомира. Кількість амонію у нашій річці з кожним роком зростає, що свідчить про інтенсифікацію процесів гниття. А підвищення рівня концентрації амонію у воді може призвести і до загибелі риб, і до проблем зі здоров'ям людини за умови недостатнього її очищення», - розповідає спеціаліст.
Поверхневі та підземні води також потерпають від забруднення нітратами, спричиненого антропогенним навантаженням — сільськогосподарською діяльністю людини.
«Екологічний стан водних об'єктів погіршує також і використання людьми засобів хімізації з порушенням технології їх застосування. За останні 8 років рівень нітратів у водосховищі зріс майже удвічі. І якщо водоканал для житомирян очищує питну воду таким чином, щоб уміст нітратів у ній не перевищував встановлених нормативів, то вода із колодязів та джерел здебільшого характеризується підвищеним рівнем цього та інших показників. Нітрати не мають присмаку та запаху, тому на перший погляд така вода здається «гарною» та безпечною», — зауважила науковець.
Олена Слободенюк пояснила, яким чином зростання температури впливає на рівень вищезгаданого хімічного елементу у воді.
«Підвищення температури повітря зумовлює нагрівання води, унаслідок якого зростає кількість марганцю у ній. Тільки-но підвищується цей показник у воді водосховища — відразу погіршуються такі показники як «кольоровість» та «каламутність». Зростання рівня марганцю у водоймах на нас завжди чатує влітку — у цю пору року часто вода, яка тече з наших кранів має жовте забарвлення. Зарадити цьому за даного стану споруд водопідготовки та технології очищення практично неможливо», - сказала Олена Слободенюк.
Результати аналізу поверхових вод свідчать про те, що стан річок з кожним роком погіршується, а тому потрібно вживати заходи для захисту та збереження водних ресурсів і на рівні держави, і на рівні місцевого самоврядування, і на рівні кожного окремого громадянина.
Як повідомляв Житомир.info, 14 березня 2019 року КП «Житомирводоканал» отримав безліч звернень від містян відносно рудої води в кранах після аварійно-відновлювальних робіт на водопровідній мережі. Згодом комунальники пояснили, чому з кранів тече руда вода.
