Бердичівський міськрайонний суд визнав недостовірними деякі тези статті про Анжеліку Лабунську в місцевому виданні «Бердичівський погляд» і зобов’язав сплатити їй 10 тис. грн моральної шкоди.
Відповідне рішення суд ухвалив 14 червня 2019 року, 27 червня воно було оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень, але законної сили ще не набрало: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
«16.02.2016, ОСОБА_3 (Анжеліка Лабунська – ред.) звернулась до суду із вказаним позовом. В подальшому уточнивши позовні вимоги, просить визнати такими, що не відповідають дійсності, принижують її честь, гідність та ділову репутацію наступні тези статті ОСОБА_4 під назвою «Послевкусие выборов-2015 или «ХОД КОНЕМ» по-бердичевски» опублікованої 15.01.2016 року на офіційному сайті інтернет видання «Бердичівський погляд»... Також просить стягнути солідарно із відповідачів завдану їй моральну шкоду в сумі 100000.00 грн., перерахування яких здійснити на користь Житомирського обласного будинку дитини для дітей сиріт та дітей, які залишились без піклування батьків», - зазначається в матеріалах суду.
Позивачка зазначила, що вона є народним депутатом Верховної ради України V, VI, VII скликання, головою Житомирської обласної організації ВО «Батьківщина», за результатами проведення місцевих виборів 25.10.2015, отримала мандат депутата Житомирської обласної ради та була обрана на посаду голови Житомирської обласної ради. Автор статті надуманими та безпідставними твердженнями намагався дискредитувати її як патріота, політика, активного громадського діяча, благодійника, законослухняного громадянина; вказав на безпринципність та аморальність її поведінки в політичному житті.
«Відверто брехливі і нічим не підкріплені твердження вводять в оману громадян щодо дійсно патріотичних поглядів позивачки, що доведені роками плідної праці на теренах розробки та прийняття важливих законів як для окремого громадянина, суспільства, так і держави в цілому. На обгрунтування заподіяння їй моральної шкоди позивачка вказала, що вона зазнала значних глибоких душевних страждань у зв`язку з поширенням вищезазначених відомостей, які принижують її честь, гідність та ділову репутацію», - йдеться в рішенні.
14.05.2018 року відповідач на позовну заяву надав письмові заперечення, згідно яких він позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, мотивуючи тим, що вказані позивачкою в позовній заяві висловлювання містять інформацію, яка є оціночним судженням автора, а не фактичним твердженням.
Втім, за клопотанням позивачки була проведена судово-лінгвістична експертиза, яка підтвердила порушення з боку відповідача конституційних прав Лабунської «шляхом публічного, демонстративного, глузливо-критичного твердження та коментування її політичної і громадської діяльності».
Суд позовні вимоги задовольнив частково: визнав сім тез публікації такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію позивачки, та зменшив в 10 раз суму моральної шкоди – до 10 тис. грн «враховуючи мотивацію позивачки, а також виходячи з принципу диспозитивності цивільного процесу».
Скріншот з рішення суду
Нагадаємо, Бердичівський міськрайонний суд відкрив провадження за позовом Анжеліки Лабунської до видання «Бердичівський погляд» 10 березня 2016 року. Редактор видання Віта Ковтонюк розцінила позов, як втручання в діяльність засобів масової інформації та обмеження свободи слова.
Як повідомляв Житомир.info, 12 листопада 2015 року Анжеліку Лабунську, яка очолює Житомирську обласну організацію ВО «Батьківщина», обрали головою обласної ради, 26 вересня 2016 року вона написала заяву про складання повноважень голови облради, яку взяли до відома. Після першого туру президентських виборів 2019 року рішенням обласного політбюро розпустили фракцію «Батьківщини» в міській раді та виключили з партії сімох членів. Після цього депутат облради Володимир Кропивницький вступив у відкриту конфронтацію з головою обласної «Батьківщини»: 12 квітня Лабунську обрали керівником партійної фракції в облраді, а на сесії 23 травня Кропивницький звинуватив її у прослуховуванні телефонів однопартійців.
