У разі виявлення власних, прилеглих та закріплених територіях небезпечних бур'янів - борщівника Соснівського та амброзії полинолистої - жителі Житомирської області мають вжити заходів щодо їх знищення.
Про це йдеться у фейсбук-дописі Державної екологічної інспекції Поліського округу від 17 липня.
«Мало хто звертає увагу на велике лапате листя, яким майже суцільно заросли береги річок, потічків, узбіччя доріг, широкі та вологі луки. Це борщівник Сосновського. Як і амброзія полинолиста, він викликає сильну алергію та призводить до складних опіків», - попереджають екологи та закликають громадськість у разі виявлення на власних, прилеглих та закріплених територіях вжити заходів щодо їх знищення шляхом систематичного скошування, підрізування коренів або методом хімічної обробки.
За поясненням щодо того, які площі в Житомирській області уражені даними бур’янами та хто має їх знищувати, Житомир.info звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, чиїм структурним підрозділом є держустанова «Житомирська обласна фітосанітарна лабораторія».
Амброзія полинолиста
Походить з Північної Америки. Розповсюджений в усіх областях України і набуває дедалі ширшого поширення. За даними ГУ Держпродспоживслужби, на території Житомирської області амброзію вперше виявили в 2004 році в Коростенському та Андрушівському районах. Станом на 2019 рік бур'ян виявлено в 18 районах та 5 містах області на загальній площі 192,4 га. На всі виявлені вогнища амброзії полинолистої запроваджено карантинний режими, - запевняють фахівці.
За зовнішнім виглядом амброзія нагадує полин звичайний, окремі рослини досягають 2-2,5 м висоти. Розмножується лише насінням, яке утворюється у великій кількості. Розповсюдженню бур’яну сприяють: вітер, транспорт (колеса автомашин, тракторів і інших транспортних засобів), взуття людей, до якого насіння прилипає разом із ґрунтом.
Фото Житомир.info 2013 року
Амброзія полинолиста засмічує всі польові культури, особливо просапні та зернові, а також городи, сади, луки, пасовища, та негативно впливає на здоров’я людей. Пилок амброзії викликає у людей захворювання - амброзійний поліноз або «сінну пропасницю». У схильних до алергії людей втрачається працездатність, опухають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та очей, з’являється нежить і сльозотеча, чхання, підвищення температури.
«На невеликих площах та присадибних ділянках амброзію потрібно прополювати і скошувати. Процедуру проводять не менше 3-4 разів за літо. Головне - не допустити цвітіння бур’яну та утворення насіння, що може спровокувати появу наступного року нових рослин. Насіння зберігає схожість у грунті до 10 років, а при сприятливих умовах до 40 років. На великих площах можна застосовувати гербіциди», - пояснюють фахівці.
Нагадаємо, у 2013 році в 17 районах Житомирської області ввели карантин через амброзію, а в 2017 році амброзією був уражений 81 гектар землі в Житомирській області .
Борщівник
За даними прес-служби ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області, в останні роки борщівник Сосновського дуже поширився територією області. Він походить з Кавказу, де місцеві жителі використовували молоде листя для приготування борщів, звідки й походить назва рослини. Наприкінці 1940-х вирощувався як силосна культура для годування худоби, але корови, поїдаючи його, давали молоко з гірким присмаком, і тому запроваджену культуру з часом перестали використовувати. Розростання борщівника стало катастрофою в колишніх місцях вирощування через визрівання значної кількості насіння і значного його розповсюдження. На даний час зустрічається майже по всій території на луках, по берегах річок, вздовж доріг, лісосмугах та покинутих полях.
«Відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики України від 29.11.2006 р. № 716 «Про затвердження передіку регульованих шкідливих організмів», борщівник Сосновського не є карантинним організмом (виділено редакцією) та не відноситься до Національного переліку регульованих шкідливих організмів, тож Держпродспоживслужба не має повноважень, щоб здійснювати державне регулювання в цій сфері.
«В Україні боротьба із борщівником ведеться на державному рівні. Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України, знищення борщівника Сосновського є компетенцією міських, селищних, сільських голів. Вони повинні домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Найкращий спосіб захистити себе та своїх близьких від опіків борщівником – видалити цю рослину зі своєї ділянки», - повідомляє прес-служба ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області.
Нагадаємо, 30 червня 2017 року на сайті Житомирської міської ради з’явилася петиція про те, аби негайно розпочати роботи по знищенню отруйного борщівника, але не була підтримана містянами. У 2018 житомиряни підтримали іншу петицію щодо борщівника, а управлінню та комунальному підприємству Житомирської міської ради доручили розробити план заходів боротьби з бур'яном та прорахувати необхідні кошти.
Поради житомирського лікаря про те, що робити при опіках від борщівника, читайте тут.
