У вересні цього року підрядна фірма ТОВ «Візин Річ» розпочала реставрацію колишньої будівлі житомирського магістрату на Замковій горі. Більш ніж за 20 млн грн тут планують облаштувати навколишню територію, відремонтувати споруду ззовні та всередині. Там планують розмістити експозиції краєзнавчого музею, які наразі знаходяться у фондосховищах.
Однак кілька днів тому деякі житомирські археологи почали бити на сполох і поширювати дописи в інтернеті про те, що проведення будь-яких земляних робіт без археологічних досліджень на вказаній території незаконне. Це у телефонній розмові журналістам Житомир.info підтвердив археолог Андрій Петраускас.
«Частина робіт, які вже пройшли, вони знищили культурний шар. Зараз їх призупинили, і ось нещодавно мені дзвонили, що вони звернули на це увагу. Зараз будуть заключати угоду з Інститутом археології на те, щоб перед ділянкою, де будуть продовжувати будівельні роботи, були проведені належні археологічні вишукування», – розповідає старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Андрій Петраускас.
Археологи припускають, що в ґрунті навколо історичної будівлі і всередині неї можуть бути цінні артефакти. Їх вже находили на території Замкової гори під час розкопок три роки тому.
«Після вишукувальних робіт у 2016 році ми там (на Замковій горі – ред.) знайшли матеріали VIII-IX ст. Ця пам'ятка (колишня будівля Житомирського магістрату – ред.) стоїть на державному обліку, і згідно з чинним законодавством, будівельні роботи на ній можуть проводитись тільки після того, як будуть проведені попередні археологічні дослідження. Наскільки я знаю, роботи будуть проводитись не тільки по периметру будівлі, а й всередині, де можуть бути підземні споруди, спеціальні приміщення», – пояснює Андрій Петраускас.
Згідно з тендерною документацією та договором, реставрацію мають виконати до 31 грудня 2019, а замовник вже два місяці чекає погодження на проведення земляних робіт від Міністерства культури. В адміністрації також підтверджують, що земляні роботи біля магістрату мають проводитись під наглядом археологів, однак кошти на це не були передбачені.
«Ми особисто завезли документи до Міністерства культури і отримали погодження на проєктно-кошторисну документацію. В цьому погоджені було зазначено, що будь-які земляні роботи мають виконуватись під наглядом археолога. Ці документи ми віддали замовнику, яким є департаменту регіонального розвитку. Цього ж дня, 28 серпня, вони звернулися до Міністерства культури за погодженням на земельні роботи в історичному ареалі міста. Однак у зв'язку з тим, що у міністерстві почалась реорганізація, ще не призначена людина, яка відповідає за культурну спадщину, тому звернулися повторно… Археологи безкоштовно не хочуть це робити, вони виставляють певні суми, які не закладені замовниками», – каже начальниця управління культури та туризму Житомирської ОДА Тетяна Парфентієва.
«12 червня 2019 року укладено договір, дозвіл (від ДАБІ – ред.) отримано на виконання будівельних робіт 10 вересня», – повідомляє т.в.о. директора департаменту регіонального розвитку Житомирської ОДА Інна Хоменко.
Того ж дня виконавець і розпочав ремонтно-реставраційні роботи. Проте перемовини з Інститутом археології розпочали після розголосу ситуації в інтернеті.
«Проєктом передбачено вертикальне утеплення фундаменту, без земляних робіт утеплити його неможливо, тим паче яка зараз погода. Хочеться встигнути все зробити до зими, тому проєкт розроблений, і дозвіл (від ДАБІ – ред.) у нас є. Паралельно ми ведемо переговори з археологами, щоб заключити договір про проведення археологічного нагляду, попередньо внісши до проєктної документації і спрямувати видатки на ці заходи», – говорить Інна Хоменко.
Начальниця управління культури та туризму ОДА Тетяна Парфентієва також припускає, що артефакти, які зберігалися в шарах ґрунту біля магістрату, могли бути зруйновані ще в радянські часи під час його попередньої реконструкції.
«Будівля була введена в експлуатацію повторно, адже дуже постраждала під час Другої світовій війні, в 50-ті роки. У нас є підозри, і ми говорили з керівництвом Інституту археології, що вже на той період не вивчалася археологічна складова, можливо, вивчалася, але ми звітів не бачили, тобто вже на той період була знищена ця археологічна складова. Але загалом на Замковій горі було дуже багато досліджень, і там вже можна зробити певні висновки про той період життя міста», – каже Тетяна Парфентієва.
За словами в.о директора обласного краєзнавчого музею, наразі у фондосховищах зберігається понад 160 тисяч експонатів, які просто немає куди розмістити. А в оновленій будівлі магістрату планують відкрити музеї історії та природи.
«Планується побудова повноцінної природничої та історичної експозицій. Якщо природнича, то починаючи від залу палеонтології, умовно він називається «кістки», відомий наш експонат, який довго перебуває у фондосховищі, – кістяк мамонта. Крім палеонтології, велика колекція геологічних зразків, гірські породи, мінерали, тваринний і рослинний світи, також історичний поверх» – розповідає в.о директора Житомирського обласного краєзнавчого музею Микола Весельський.
А поки в адміністрації йдуть перемовини з Інститутом археології та чекають відповіді від Міністерства культури, археологам пообіцяли на деякий час призупинити земляні роботи навколо будівлі.
Як повідомляв Житомир.info, 1 квітня 2019 року департамент регіонального розвитку Житомирської ОДА оголосив тендер на 21 млн грн на проведення реставрації будівлі магістрату на Замковій горі. Перші торги, проведені у квітні, не відбулись, оскільки тендерний комітет відхилив обидві пропозиції через невідповідність документації визначеним вимогам. 31 травня на засіданні тендерного комітету переможцем торгів було визначено компанію ТОВ «Візин Річ».
22 квітня прес-служба Житомирської ОДА оприлюднила проект реконструкції магістрату, додавши, що після ремонту туди перенесуть житомирського мамонта, а поруч облаштують музейний сад.
