У ніч з 31 жовтня на 1 листопада у світі відзначають Хеловін. Деякі стверджують, що в Україні є свій аналог популярного свята, який називається Велесова ніч. Що це за слов’янське свято, коли воно існувало на наших землях та чи подібне воно до закордонного, дізнавались журналісти Житомир.info у місцевих релігієзнавців.
«Так як в кожній культурі є свято, під час якого люди спілкуються зі своїми померлими, так і у нас в язичницькі часи, до прийняття християнства Володимиром Великим, було таке певне свято, яке називалося Велесова ніч. Це свято бога Велеса, який був у язичництві опікуном всього живого і богом достатку. В цю ніч, за язичницькою легендою, Білобог передає свою владу Чорнобогу. А так як бог Велес існував в двох вимірах, він міг впливати на цю ніч, і таким чином всю ніч спускалися душі померлих й всілякі міфічні істоти», – розповідає експерт в галузі релігієзнавства Василь Лавренюк.
«Тоді була так звана поминальна вечеря, під час якої люди запрошували померлих до себе додому. Під час вечері їх вихваляли, гадали, адже померлому можна було задати питання, його також чекали уві сні. Зараз є така традиція, що якщо вам сниться померлий, то це на біду, а в цю ніч – це навпаки добрий знак, адже вони згадують про вас», – каже Василь Лавренюк.
Хоча і Хеловін, і Велесова ніч припадає на одну дату, релігієзнавці припускають, що їхнє походження різне і вони ніяк не пов’язані.
«Молодь не розбирається, що в тому, що в іншому святі, яким понад тисячу років. Але насправді вони не пов'язані і виникають паралельно і мають зовсім різне походження. В святі, яке ми називаємо українським, ми віддаємо шану Велесу – богу, який координує добро і зло, а Хеловін – це, коли поклонялись злим духам для того, щоб їх задобрити, тому є традиція частування, їх почастують, щоб вони не чіпали живих», - пояснює кандидат філософських наук Андрій Кобетяк.
Ми також поцікавились у житомирян, що відомо їм про Велесову ніч, однак виявилося, що жоден із опитуваних нічого й не чув про таке. Всім знайомий тільки популярний Хеловін.
«Про Велесову ніч не чула. Сьогодні Хеловін не святкую. Нейтрально відношусь до цього свята, але щоб це для мене було якесь значуще, то ні», – відповідає Мирослава.
«Варпульгієва ніч, – таке чули», - додає Олена.
«Не чули про Велесову ніч. Відзначаємо Хеловін, вмикаємо пісні та танцювали. Зараз воно набрало популярності у нас, тому чому б ні», – говорить Юрій.
Наостанок один із експертів пояснив, чому Велесову ніч називати суто українським святом також не правильно.
«Зараз модно відроджувати те, що колись ніби-то було нам притаманне. Хоча, якщо ми візьмемо історично, то українці позиціонують себе, як спадкоємці Київської Русі, а не готів, гунів та інших племен, які проживали на території України. Це їхнє свято, а вже на Київський Русі, можливо, тільки на самих початках святкували, а після реформи Володимира Великого це свято почало відходити в історію», – стверджує кандидат філософських наук Андрій Кобетяк.
Напередодні Хеловіна вулиці Житомира перетворились на «кімнати страху». Фоторепортаж
