Фоторепортаж

Спорт мене заспокоює. Я забуваю, що «не такий», як інші, – житомирський борець. Фоторепортаж

21 лютого 2020, 14:40

Мотивувати себе, ставати сильнішим та вправнішим – цим живе 19-річний борець Едуард Підкаура. Хлопець у три роки постраждав під час пожежі, йому ампутували пальці, проте це не завадило йому почати спортивну кар’єру.

«Я чотири роки займаюся спортом. Навіть п’ять. Почав ще у школі. Не знаю, звідки з'явилося це бажання. Хотів стати… спортсменом, щоб мене не могли образити. Мені також здається, спонукала моя «проблема». Через неї я став займатися спортом, щоб довести всім, що я можу більше. Я не люблю, коли мене жаліють.

У школі я підтягувався. Коли пішов навчатися далі, у вище професійне училище-інтернат, там була тренажерна зала, і я ходив туди займатися щодня. Потім я потрапив у цей зал. Зараз я більше займаюся боротьбою», – розповідає хлопець.

Едуард каже, що мотивує себе сам, адже бачить результати своїх тренувань. Також його мотивують батьки, тренери і, звичайно ж, дівчина.

«Займаюся я щодня. Навіть по два тренування в день. У мене ще тренажерна зала є. В цілому десь п’ять годин тренувань на день. Навіть у неділю тренуюся.

Слідкую за харчуванням. Якщо ти хочеш красиве та здорове тіло, то потрібно правильно харчуватися. Їм каші, овочі, м’ясо. Але більш за все фруктів – вітамінів. Мій організм весь час вимагає вітамінів: що організм вимагає, те я і їм. Я знаю це все. Я це вчив сам для себе, за чотири роки прочитав багато книжок.

Спорт мене заспокоює. Я забуваю, що я не такий, як інші, що в мене чогось нема. Я знаю, що я можу побороти важчих і сильніших за мене. Іноді мені здається, що, якщо я займатимуся досить довго, мені не буде рівних. Я хочу дійти до цього і це довести.

Якщо чесно, я задумувався над тим, що, якби зі мною не трапився нещасний випадок, чи почав би я займатися спортом. І думаю, я б все ж почав. У дитинстві я не був фізично сильним. Був худеньким, маленьким. Мене ображали однолітки. Але я довів їм, що можу більше, і зараз мене бояться всі, – сміється хлопець. – Я дуже вдячний Русланові (Домарецькому, – ред). Він дав мені цей поштовх. Я займався кожен день, жодного тренування не пропустив. Своє життя я пов’яжу зі спортом. Від нього ніколи не відмовлюся», – ділиться спортсмен.

Тренування він поєднує з навчанням. Зараз Едуард навчається на еколога у ЖДУ ім. Франка. Він хотів навчатися на фізрука, але не склалося з бюджетним місцем.

«Я готуюся до змагань. У неділю змагання, чемпіонат Житомира з боротьби, грепплінг. Змагання відкриті, буде кілька міст, але це буде кубок Житомира», – каже хлопець.

Один з тренерів спортсмена, Андрій Іщук, розповідає, що тренує Едуарда, як і інших своїх учнів, без послаблень, і хлопець нічим не відрізняється. Але брати участь у чемпіонатах йому не так-то й легко:

«Едуард працює, як і люди без інвалідності, нічим не відрізняються. Він планує спортивну кар’єру, йому подобається займатися. Але подати на чемпіонати України я його не можу, бо лікарі не поставлять печатку “здоровий”. Перед кожним змаганням треба отримати у лікарів підтвердження, що ти здоровий. Ніхто з лікарів не захоче брати на себе відповідальність, бо побоїться отримати “зверху” від керівництва. Це ускладнює роботу. Потрібно вивчати всі нюанси, дивитися, як працює законодавство. Планую подавати його на міжнародні змагання, там є категорії, у яких можна виступати людям з інвалідністю», – розповів Андрій Іщук.

Як тренуються житомирські каратисти з ДЦП, учасники і переможці всеукраїнських та міжнародних змагань, дивіться у фоторепортажі від 27 вересня 2019 року.

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі