Масляна, Масниця, Сиропусний або ж Сирний тиждень, Колодка чи Колодій, – ось так по-різному українці називають останній тиждень перед Великим постом. Однак, чи пов’язані усі ці назви та звідки пішли традиції святкування у цей період дізнавались журналісти Житомир.info.
«Взагалі Масляна - це одна з етнічних назв такого старослов'янського свята, як Масниця. Вона входить коренями в далеке язичництво. Наприклад, в Україні перші згадки датуються 4 століттям вже нашої ери. Якщо так брати, то це суто жіноче свято. Воно відбувалося після сезону шлюбів і метою цього свята було – покарати юнаків та дівиць, які не одружились за цей період», – розповідає експерт в галузі релігієзнавства Василь Лавренюк.
Для цього старші жінки прив'язували колодку до ніг неодружених, зняти яку дозволяли тільки за відкуп. Звідси й інша назва - Колодій.
«Чисто етнічним для України та Білорусі є свято Колодій. Свято цієї ж колодки, і ця колодка мала, навіть, свій цикл життя», – говорить Василь Лавренюк.
Попри те, що сьогодні найчастіше у ці дні українці готують млинці, у давнину в Україні їх не пекли. Натомість робили вареники з сиром та сметаною.
«Під час Радянського Союзу, коли намагалися усунути ці етнічні традиції, зокрема, і українців. Адже ідея комунізму – загальна рівність тому, щоб об'єднати народ, ввели млинці, аби у всіх було одне й те ж саме», – зазначає експерт Василь Лавренюк.
Традиції православної церкви у цей тиждень зовсім відрізняються. Священнослужителі не радять веселитися та влаштовувати гучні гуляння. Натомість рекомендують зосередитись на духовному розвитку.
«Взагалі, традиція, яка сьогодні нам певною мірою нав'язується, є більш традицією, яка пішла з Росії, тим паче традиція є язичницькою. Вона чужа християнству і християнська церква виступає проти таких традицій, які закликають до гріха об'їдання. У нас в Житомирі, я знаю, що відбуватиметься свято весни, присвячене Масляній - це вшанування язичницьких традицій, що є чужим для церкви», – говорить ієрей Свято-Михайлівського кафедрального собору Іван Сопронюк.
Ми також поцікавились думкою житомирян і запитали: чи святкують вони Масницю.
«Ні, ми не святкуємо, адже це язичницьке свято», – стверджує Лариса.
«Я не святкую, але вдома печу млинці. Мабуть, вже вік такий», – каже Ніна.
«Святкую. Серед традицій – це духовне сподівання на краще і, звичайно, не залишаємось без кулінарних вишуків, адже потім Великий піст. Готуємо млинці, сирники», – ділиться Тетяна.
«Ми українці, Масляну не святкували, скажемо так. Зараз також робота, свої справи, тому ми не святкуємо», – відповідає Світлана.
Як повідомляв Житомир.info, 29 лютого та 1 березня у житомирському гідропарку відбудеться свято «Залицяння до Весни», на якому спалюватимуть опудало та пригощатимуть млинцями.
