Останні події в Україні змушують кожного з нас замислитися над тим, якою країна буде після завершення пандемії COVID-19. Багато сфер нашого життя зміняться, деякі більш кардинально, деякі менше, але, очевидно, що зміни зачеплять майже кожного з нас. Як пандемія та карантин вплинуть на систему вищої освіти ми запитали у ректора Державного університету «Житомирська політехніка» Віктора Валерійовича Євдокимова.
Пане Вікторе, яка ситуація в освіті зараз, як загалом освітяни переживають карантин?
Ситуація незвична, нестандартна, але підконтрольна. Це саме головне. Так, ми ніколи не стикалися з подібними викликами і такого масштабу. Жодного разу українські університети не піддавалися таким зовнішнім, незалежним від нас, впливам. І тут треба враховувати вже внутрішню готовність закладів вищої освіти сприймати такі виклики. Буду говорити, в першу чергу, про нас, про Житомирську політехніку. Ми теж, очевидно, не могли спрогнозувати аж такого стрімкого розвитку подій, але технічно і організаційно були готові. Справа в тому, що вже більше трьох років ми впроваджуємо елементи дистанційного навчання в освітній процес. Тому, як тільки карантин було введено, ми просто увімкнули, так сказати, нашу систему на повну потужність. І колектив, і студенти вже були готові, для них це не є щось абсолютно нове.
Загалом же, вся система освіти однозначно буде певним чином змінюватися. Зараз потрібно інтенсивно впроваджувати системи дистанційного навчання і в школах. Адже спрогнозувати, як буде розвиватись ситуація, важко, багато експертів прогнозують другу, а може й третю хвилю пандемії. А навчальний процес переривати не можна. Тому ми створили Освітній портал для шкіл, аналогічний нашому, університетському. Багато шкіл уже долучилися, і я запрошую освітян області активно використовувати цю можливість. Ми абсолютно безкоштовно надаємо свої сервери, допомагаємо і навчаємо як правильно запроваджувати, використовувати дистанційні технології в освітньому процесі.
До прикладу, нещодавно в нашому університеті проходив дистанційний курс «Хмарні технології у дистанційному навчанні в умовах карантину». Курс викликав неабиякий ажіотаж, на нього зареєструвалося 1500 учасників з усіх областей України. Це були переважно вчителі шкіл, коледжів, викладачі університетів та працівники освіти.
Очевидно, що ситуація зачепить усі сфери, не тільки освітян. Багато людей вимушено переглянуть своє життя і свої плани. Загалом світ міняється. Ми бачимо, що навіть кордони зачинені. Українці вже звикли, що можуть вільно пересуватись, подорожувати, працювати за кордоном. А зараз немає точного розуміння, коли ситуація остаточно повернеться в звичне нам русло.
Думаю, що на побутовому рівні ми, потроху, звикнемо носити захисні маски, як це часто роблять жителі країн Азії, дуже уважно ставитимемося до дотримання соціальної дистанції.
До речі, Ви згадали про закордонні поїздки. Не секрет, що кожного року частина українських випускників їдуть навчатися закордон. Що буде цього року, до чого готуватися абітурієнтам і батькам?
Українські випускники дійсно мали і мають можливість обирати практично будь-яку країну для навчання. В сучасному, відкритому світі це звична практика. За підрахунками аналітичного центру CEDOS в 2017 році більше 70 тисяч українців поїхали навчатися закордон. Причини, мабуть, у кожного свої. Я ж, знаючи ситуацію в освіті зсередини, можу сказати, що не завжди такий вибір є виправданим. Тут частіше спрацьовують певні стереотипи, що буцімто там і освіта краща, і заробіток більший. Але насправді, це не завжди так.
Наприклад, в нашому університеті були випадки, коли випускники-бакалаври Житомирської політехніки тут отримували четвірки, потім їхали до Польщі на навчання в магістратуру. І там вони були відмінниками, оскільки під час бакалаврату частково проходили програму магістратури. В багатьох університетах тієї ж Польщі чи Чехії навчальні програми не такого високого рівня, порівняно з нашим університетом, ми це бачимо на практиці. Звичайно не всі, є також багато чудових європейських університетів. Але, насправді, багато закордонних закладів освіти займаються зароблянням коштів, бо чим більше залучать студентів, тим більше отримають доходу, в тому числі і від держави. Вони дають вам шанс на те, що ви навчаєтесь в Польщі, а далі, робіть що хочете. Але ж це далеко не означає, що це достойний рівень освіти. Ви можете подивитися рейтинги університетів, вони всі є оприлюднені, і самі зробити для себе висновки.
Що стосується рівня зарплат, то, звичайно, Україна ще не досягла загального рівня як в Європі. Хоча там ситуація теж достатньо неоднакова по різних країнах. Але є галузі, де ми точно не відстаємо. Рівень заробітної плати, які отримують представники нашої ІТ-сфери, він є абсолютно конкурентним. Наші студенти часто починають працювати на другому-третьому курсах, і до моменту випуску вже отримують дуже достойні зарплати. Більше того, 1000 євро зарплати в Україні, це зовсім інше, ніж та ж сума в Європі. Тут, маючи такий дохід ти можеш жити заможніше, ніж в провідних країнах Європи, так як купівельна спроможність різна в Україні і тій же Чехії чи Німеччині.
А як, на Вашу думку, вплине на ці процеси ситуація з COVID-19?
Питання дуже важливе. Наслідки пандемії впливатимуть на наш вибір і наше життя ще не один рік. Впевнений, що зараз батьки випускників, які й так переживають, щоб дитина зробила правильний вибір, хвилюються ще більше. Адже тепер треба враховувати і нові загрози.
Мені здається, що спершу треба звернути увагу, все-таки, на фактори тієї нової дійсності, в якій ми знаходимося. Ми говоримо, що зараз світ інший, він не такий, яким усі його уявляли ще донедавна. І те, що ми знаходимося в умовах пандемії COVID-19, також накладає свої відбитки.
Я б особисто дуже не хотів, щоб моя дитина зараз була десь далеко від дому, знаходилася в ізоляції в іншій країні. Це величезне випробування і для дітей, і для батьків. Тому я за навчання в Україні. Для мене, до речі,показовою і приємною є ситуація, коли діти та онуки наших викладачів вчаться у нашому університеті. Мій син також вчиться тут, зараз він на першому курсі факультету інформаційно-комп’ютерних технологій.
Варто додати, що більшість американських університетів вже дають інформацію про те, що осінній семестр в них також буде дистанційним. Розуміючи це, я не бачу логіки зараз, будучи абітурієнтом, їхати в іншу країну і дистанційно навчатися там.
Можу порадити обирати найкращу спеціальність за своїми вподобаннями в тому регіоні, де сьогодні проживаєте. Подивіться уважно на рейтинги університетів, які університети мають найкращі практики дистанційної форми навчання в поєднанні зі стаціонаром, і, в той же час, дають можливість студентам проходити міжнародні стажування.
Ви говорите про міжнародні стажування – які тут є можливості і чому це важливо?
Наші абітурієнти, обираючи іншу країну, інший навчальний заклад, не завжди мають достатній обсяг інформації. З різних, об’єктивних чи суб’єктивних причин, не можуть достатньо оцінити якість освіти того чи іншого закордонного університету. Тому я би зараз обирав той український університет, який має гарні програми обміну і можливості паралельного навчання в кращих університетах світу. Мені здається, кращого варіанту навчатися, спілкуватися, і відкривати для себе Європу, ніж програми обміну Житомирської політехніки практично не можна й придумати. Ти можеш одночасно, навчаючись тут, на 2-4 курсі брати семестрові навчальні курси, обирати додаткову магістерську програму і навчатися в кращих університетах світу безкоштовно. Але то вже будуть відібрані нами університети, які за своїми якісними показниками дозволяють говорити про те, що це одна з найкращих практик здобуття того або іншого фаху.
Також, як правило, студент їде на таке навчання вже не один, зазвичай в цій програмі беруть участь і інші студенти з його курсу. На 2-4 курсі ти вже достатньо свідомий, вже є досвід спілкування, взаємодії. Адаптація за таких таких умов проходить набагато швидше. Окрім того, що європейські програми оплачують все твоє навчання, вони виділяють стипендію, якої достатньо на організацію свого життя, побуту та для подорожей Європою. Ми завжди охоче підтримували таку практику, оскільки студенти отримують нові знання, знайомства, нових друзів і нові враження. Дуже сподіваюся, що найближчим часом ситуація з епідемією все ж владнається і ми продовжимо такі програми.
Якщо говорити про навчання в українських університетах, чи можуть вони конкурувати з закордонними ще й за рівнем матеріально-технічного забезпечення, умов навчання?
Абсолютно переконаний, що, окрім якісного наповнення навчального процесу, дуже важливими є умови, в яких вчаться студенти. Часто гості, що приїжджають до Житомирської політехніки, зокрема це високого рівня посадовці, запитують мене, чи це не приватний навчальний заклад, бо приємно вражені, як виглядає університет. Ми за останні роки максимально докладали зусиль, щоб університет і змістовно, і за формою був на рівні кращих університетів України і Європи. Зараз можемо похвалитися новими лабораторіями та аудиторіями, оснащеними сучасною комп’ютерною технікою та обладнанням.
У нас є сучасний студентський науковий центр з відомою, мені здається, вже не тільки на теренах України, студентською лабораторією “MechLab”. До речі, минулий керівник цієї лабораторії, магістр нашого університету, сьогодні працює в компанії “Boeing”, куди його запросила особисто компанія. Сьогодні цією лабораторією керує студент 4 курсу, який невдовзі покаже новий витвір — інтерактивний музей науки та технологій. Для всіх бажаючих його відвідати, університет відчинить двері вже цього літа. Ми взагалі багато уваги приділяємо популяризації науки серед молоді. Сподіваюсь, що невдовзі багатьох житомирян приємно здивуємо ще й нашим парком інноваційних технологій, який почали створювати на майданчику перед університетом. Не буду забігати наперед, але, думаю, це стане таким собі обов’язковим місцем для відвідування житомирянами і гостями міста.
Дуже важливими є і умови проживання. Хороший гуртожиток часто є одним з важливих факторів при виборі університету. Знаю випадки, коли 11-класники з високими балами вступали до столичних університетів. Їм подобалося навчання, все було добре, але гуртожиток, в якому вони проживали був некомфортним.В кімнатах, де стає 2 ліжка, проживали 4-5 осіб. Діти самі відраховувалися з 1 курсу. В Житомирській політехніці, якщо ти не місцевий, тебе 100% забезпечать гуртожитком і умови в гуртожитку постійно покращуються.
Зараз, у зв’язку з карантином, на жаль не можемо повноцінно проводити дні відкритих дверей для школярів і їхніх батьків, як це робимо кожного року. Але на нашому сайті є новий віртуальний тур університетом, де всі охочі можуть «погуляти» нашими коридорами та зайти до аудиторій. Нам є що показати, тож з радістю запрошуємо на огляд університету.
На останок, хочу додати, що ми завжди намагаємося зробити все можливе, щоб студент не лише хотів навчатися у нас, але й хотів просто прийти в університет. Коли студенту добре, комфортно, коли його розуміють, тоді й з’являється бажання вчитися і чогось досягати. Не дарма місія університету звучить, як: «Розвиваємо лідерів, створюємо інновації, змінюємо світ на краще».
Детальніше ознайомитися з матеріально-технічною базою Житомирської політехніки можна за допомогою ЗD-туру https://news.ztu.edu.ua/2020/04/3d-tur-derzhavnym-universytetom-zhytomyrska-politehnika/
