За даними ЮНІСЕФ, в Україні 67% дітей стикаються з булінгом зі сторони своїх однолітків. Аби привернути увагу до цієї проблеми 4-го травня у світі відзначають Міжнародний день протидії цькуванню.
У 2019 році в Житомирській області зареєстрували 20 випадків булінгу, у 2020 році - один. Найбільше протоколів торік склали у Житомирі. Такі дані наводять у підрозділі ювенальної превенції ГУНП в області.
«Як правило, булінг у нас був психологічний, який поєднувався з фізичним. Один з таких випадків був у Житомирі, коли в одному із навчальних закладів учні початкової школи ображали свого однокласника. Вони дитину взяли у коло, крім того, що виражалися не дуже гарними, неприємними словами, спричиняли хлопчину тілесні ушкодження. За що на батьків було складено адміністративні протоколи та направлено до суду», – говорить начальниця підрозділу ювенальної превенції ГУНП в Житомирській області Наталія Гончарук.
Звертаються до поліції у тих випадках, коли цькування відбувається систематично і самостійно його у школі вирішити не можуть. З 2019 року в Україні передбачена адміністративна відповідальність за булінг.
«Санкція в статті у нас передбачає, якщо особа вчинила булінг перший раз, то штраф від 850 грн або 1700 грн, а також громадські роботи від 20 год до 40 год. Якщо повторно, то штраф збільшується від 1700 грн до 3500 грн, громадські роботи від 40 год до 60 год», – зауважує начальниця підрозділу ювенальної превенції ГУНП в Житомирській області.
За словами психологині Наталії Харитонової, жертвою булінгу є не тільки той, хто страждає від цькувань, а й сам кривдник.
«Одна сторона, яка постраждала від булінгу, то жертва замовчування. Коли вона не може себе відстоювати, у неї порушені власні кордони, коли дитина не може сказати «ні» або себе не вміє боронити. Друга дитина, яка здійснює булінг, є жертвою родинної ситуації. Можливо, у родині заведено так, коли поважають силу», – розповідає психологиня Наталія Харитонова.
Дитина, яка переживає таку ситуацію, здебільшого соромиться розповісти про це своїм близьким, тому психологиня рекомендує слідкувати за зміною поведінки, настроєм вашої дитини. Якщо ж ви дізналися про цькування, спершу радять налагодити тілесний контакт з дитиною, аби вона відчула себе у безпеці.
«Обійняти дитину, посидіти, помовчати, пити чай, наприклад, погладити по голові, тобто знайти тілесний контакт і рівень довіри. Далі сказати дитині: щоб не сталося, ми на твоєму боці. Наша дитина може отримати захист найперший, найпотужніший від батьків - це слова підтримки. Потім ми домовляємось з дитиною, як будемо діяти: або захиститися, або зупинити це. Ми домовляємося з дитиною на рівні. Якщо ми бачимо, що це виходить за рамки конфлікту дитина-дитина, виходить, наприклад, дитина і група дітей, дитина і інтернет мережа, тоді ми вчиняємо кардинальні дії. Перший крок –не скачемо через голову, йдемо до директора, до соціально-психологічної служби, класного керівника. Якщо дитина, яка не відповідає за власні вчинки, тоді пишемо заяву», – каже психологиня.
Відраховувати кривдника зі школи - не вихід з ситуації. Потрібно з'ясувати, чому дитина проявляє агресію та знущається над іншими.
Якщо не втрутитись та не скоригувати поведінку у дитинстві, це матиме наслідки у дорослому житті.
«Якщо людина, яка вчиняє булінг буде бачити, що є бездіяльність оточуючих і не буде покарана, вона буде виростати більш до садистичних рис характеру, буде домагатися всього навколо через аб’юзерські стосунки, насильницькі: я головний і моє слово найголовніше, і неповага до оточуючих. Ті, хто потерпає від булінгу можуть вирости також у розряд тих, хто вчиняє начильство. Наприклад, ми можемо побачити на роботі, на підприємстві людей, які зловживають посадовими обов'язками, це вже називається мобінг. Є моменти, коли та чи інша сторона втрачають самооцінку, вона стає низькою, люди страждають, не можуть налагодити контакти не лише в колективі, а й в особистому житті», – додає Наталія Харитонова.
Наостанок психологиня зауважує: на лікування таких наслідків у дорослому віці може піти не один рік.
Нагадаємо, у грудні 2019 у Житомирі суд оштрафував 34-річну жінку на 1700 грн, за те, що її син школі штовхнув однолітка. Інцидент був у ЗОШ №21.
Як повідомляв Житомир.info, 18 грудня 2018 року Верховна Рада України проголосувала за зміни та ухвалила закон №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Як діятиме закон щодо протидії булінгу пояснювали у поліції.
