На околиці Житомира турист-краєзнавець Павло Мокрицький виявив стару вербу, обхват стовбура дерева – майже 8 метрів. Це більше, аніж обхват стовбура верби, яка вважається найстарішою в Україні й прикрашає пейзажі Чернігівщини.
Інформацію про це 1 червня Житомир.info надав Павло Мокрицький. Турист-краєзнавець відшукує та «інвентаризує» віковічні дерева по усій Україні.
«Я турист-краєзнавець, і серед всього взагалі вже років 5 інвентаризую вікові дерева на Вкраїні. На свій подив вчора (30 травня), повертаючись після пошуків старої садиби 19 ст., біля старого дубового гаю на Смоківці я виїхав на величезну вербу. Я знаю про існування рейтингу "Найстаріші дерева України". Це значний для місцевого туризму рейтинг. Уявіть собі, в тому рейтингу найстаріша верба на Чернігівщині має 750 см, а наша на Смоківці – 799 см. Я обміряв кількасот вікових дерев на Вкраїні, ця верба по обхвату одна з найтовстіших дерев України, не кажучи про Житомирщину», – написав Павло Мокрицький.
Він зазначив, що рейтинг «Найстаріших дерев України» створили екологи, використовуючи офіційні джерела. Детальніше про найстаріші дерева – у статті на сайті «Українська правда. Життя»
«Список "Найстаріші дерева України" свого часу уклали екологи на основі офіційних даних. А жителі, які щодня проходять-проїжджають повз цю вербу, просто не знають про такий список. Я багато вікових дерев знайшов-обміряв і по Житомирщині, в тематичних веломандрах (в моєму каталогу вікових дерев області вже більше 70-ти), але от ніяк не розраховував на подібну знахідку з приставкою "най" просто в Житомирі! Взагалі-то дивно, бо верба ще здалеку вражає своїми розмірами. Особисто я під час своїх веломандрівок Україною відвідав вже близько пів тисячі вікових дерев, і от хочу сказати – наша верба по обхвату точно в першій десятці», – зазначає Павло Мокрицький.
Він детально описав, як і де саме натрапив на прадавнє дерево.
«У суботу (30.05) я, попри великі пошукові плани, в районі Смоківки (після віднайдення поблизу колишнього інституту Хмелегосподарства залишку вікової дубової діброви (18 дубів віком 250-370 років)) змушений був повертатись додому через сильний дощ. Випадково я повертав до Київського шосе по старій кам'яній бруківці (нині асфальтовано), що вела колись від хуторів і «Общества садовников» повз старе лісництво (воно й нині збереглось, неподалік цієї верби) до старого Київського поштового тракту, який проходив частково по нинішній вул. Саєнка. На старій карті Шуберта 1863 року поблизу цієї верби позначено лише міський сад та лісництво, що нині трохи вглиб. Верба ж росте біля цієї старої дороги, за 300 метрів від Київського шосе. На захід від верби – будинок працівників інституту Хмелегосподарства, на схід за огорожою – покинуте колишнє головне управління цього інституту. Попри дощ, я переміряв вербу метром, який завжди зі мною, та розпитав місцевого жителя, який розповів, що вербу тогоріч змушені були кронувати, повністю всі шість гілок-стовбурів, бо вона падала на сусідній будинок. По приїзду я зв'язався з відомим екологом Олексієм Василюком, він просив ретельно переміряти, бо заявка на найстаріше дерево, самі розумієте, не щодня, і не хочеться помилитись. Тож вчора, в неділю (31 травня), десять велосипедистів із «ВелоЖитомира» відвідали цю вербу, і ще тричі переміряли, згідно з відомою "методичкою". На висоті 130 см від землі в найвищій точці обхват по прямій (без вгинів нерівностями стовбура) склав 800 см. Для порівняння – існуюча сьогодні в статусі "Найстаріша верба України" (верба в с. Малинівка на Чернігівщині) має 750 см!», – наголошує краєзнавець-мандрівник.
Павло Мокрицький описав й решту параметрів верби.
«Наша верба на висоті 240 см розходиться на шість стовбурів, які кроновано на висоті близько 10 метрів. Вік оцінюється дуже приблизно – у 250 років, враховуючи сприятливі умови зростання (коріння "дихає", зволожений ґрунт, відсутність затінення). Якби це був дуб з таким обхватом, то це був би тисячолітній дуб. Окремо зауважу, що подібні дерева не є банальними "деревами", і повсюдно, де я таке бачив в країнах Європи, на них місцеві громади заробляють або навіть створюють платні музеї, всередині яких їх вікове дерево – як з оливою в м.Бар у Чорногорії», – зауважує Павло Мокрицький.
Він вважає, що могутнє дерево повинно мати певний статус та охоронятися.
«Хотілось би, щоб дерево мало бодай мінімальний охоронний статус, табличку, не кажучи вже про якісь справжні охоронні дії (статус ботанічної пам'ятки, що було би цілком логічно)», – зауважив турист-краєзнавець.
Усі фото надані Павлом Мокрицьким:
Для порівняння Павло Мокрицький надіслав фото найстарішого дуба України, якого називають Дідо-Дуб. Дерево зростає в селі Стужиця, що у Великоберезнянському районі Закарпатської області.
Також краєзнавець надав світлини найстарішої тополі – Угілецької, – яка росте у Гощанському районі Рівненської області, та найстарішого дуба Львівщини – Веринського.
Нижче – найстаріший дуб на Житомирщині. Село Покровське Олевського району:
