Логічно було б відтермінувати на пів року проведення місцевих виборів, щоб внести зміни до Конституції щодо нового адміністративно-територіального поділу, але ймовірність перенесення виборів надзвичайно мала.
Про це інтерв’ю сказав перший заступник голови Житомирської обласної ради Сергій Крамаренко.
«Голова Верховної ради поновив Консультативної ради з питань місцевого самоврядування й 25 червня було перше засідання, на якому обговорювалося питання як закінчити реформу децентралізації, якою буде система місцевого самоврядування – дворівнева чи трирівнева, чи потрібні нам проміжні райони: буде система об’єднана територіальна громада-область-держава чи ОТГ-укрупнений район, які сьогодні по факту створені, але жодної відповіді чим ці райони будуть займатися – немає. Невідомо, які повноваження будуть у цих районів, що будуть робити ради: чим займатися, кого представляти, чи будуть виконавчі комітети і чим вони будуть управляти. Наші законодавці забули вирішити питання щодо статусу міст обласного підпорядкування й обласних центрів, які попадають в ці райони. Міста обласного підпорядкування мали окремий статус: виконавчі комітети Житомирської міської ради, Бердичівської, Коростенської, Малинської, Новоград-Волинської мали свої права. А в проєкті закону в нових 129 районах вони є центрами цих районів. І зараз районна рада Житомирського району, до якого «набігло» дуже багато й буде близько 570 тисяч мешканців, вона буде єдиним органом, який управляє. І тоді Житомирська міська рада перетвориться в номінальну структуру. На цій зустріч був голова Центральної виборчої комісії і його основний меседж: для майбутніх місцевих вибори потрібно дві речі – розуміти, де ми робимо вибори, і по якій системі. А кінцевої редакції Виборчого кодексу ще немає, як і фінальної редакції закону про адміністративно-територіальний стрій», - сказав Сергій Крамаренко.
Він наголосив, що на зустрічі у Верховній раді група голів обласних рад підіймала питання про відтермінування місцевих виборів, які мають відбутися 25 жовтня 2020 року.
«Якщо серйозно говорити про реформу децентралізації, то вона має бути завершена внесенням змін до Конституції, де мають бути затверджені межі, повноваження. І частина досвідчених голів обласних рад запропонувала відтермінувати вибори, прийняти зміни до Конституції в частині адміністративно-територіального устрою, затвердити повноваження і надати гарантії місцевому самоврядуванню, що ці правила не будуть змінені. І після цього на новій конституційній основі проводити вибори й формувати вертикаль місцевого самоврядування. Але ймовірність перенесення виборів надзвичайно мала. Логічно було б прийняти рішення як ми реформуємося, внести зміни до Конституції й потім провести вибори, і тоді мова б йшла про відтермінування їх до весни, щоб за пів року зробити це «домашнє завдання». Але є те, про що промовчав на засіданні голова Верховної ради, його заступники, голова профільного комітету та бюджетного комітету: немає сьогодні голосів для того, щоб внести зміни в Конституцію, «конституційної більшості» (більш ніж 300 голосів нардепів – ред.) просто не існує. А не існує з двох причин: перша – немає цілісного бачення цієї реформи; друга – немає впевненості, що її можна завершити в піврічний термін. І є ще третє, про що на зібранні в Раді не говорили: ви ж розумієте, що ця реформа була затягнута не для того, щоб дійсно доопрацювати децентралізацію, а для того, щоб виконати домовленості, які були досягнуті в «Норманському форматі», вони мали імплементувати ті непопулярні рішення під прикриттям цих виборів. Тому минулого року активно підіймалося питання про дочасні місцеві вибори, дочасні парламентські вибори, теза про те, що треба зменшити кількість депутатів Верховної ради до 300 – це все спроби завуалювати та протягнути ті непопулярні домовленості по Донбасу», - наголосив Сергій Крамаренко.
Інтерв’ю з Сергієм Крамаренком про вибори, амбіції, нинішню Житомирську облраду та позитивний тест на COVID-19 читайте тут
Нагадаємо, у Житомирській області замість 24 районів буде чотири: Бердичівський, Житомирський, Новоград-Волинський і Коростенський. На позачерговому засіданні 12 червня 2020 року Уряд затвердив територіальні громади та нові райони Житомирської області.
Як повідомляв Житомир.info, на пленарному засіданні 19 грудня 2019 року Верховна рада ухвалила Виборчий кодекс України з пропозиціями президента Володимира Зеленського: «за» проголосували 330 народних депутатів, втому числі – п'ять мажоритарників від Житомирської області (Тетяна Грищенко була на засідання відсутня). . За новим Виборчим кодексом у Житомирі застава для кандидата в мери та списку депутатів міської ради становитиме 378 тис. грн, за реєстрацію списку кандидатів в депутати Житомирської обласної ради партії треба буде заплатити 1 млн 790 тис. Грн, тоді як розмір застави на місцевих виборах у 2015 році для кандидата на посаду мера Житомира та за реєстрацію списку кандидатів у міську раду був 10 тис. 206 грн, реєстрація списку в Житомирську облраду – 47 тис. 930 грн. На позачерговому засіданні Верховної ради 30 квітня 2020 року прийнято за основу проєкт закону про внесення змін до статті 225 Виборчого кодексу України щодо зменшення розміру грошової застави.
