25 жовтня 2020 року в Україні відбудуться чергові місцеві вибори. Вже за кілька тижнів на всіх українців чекають тонни агітації: листівки, плакати, білборди та відеореклама.
Втім, вже зараз, якщо прогулятись центральними вулицями Житомира, то від політичної реклами на білбордах та сіті-лайтах починає буквально рябити в очах.
На рекламних майданчиках можна побачити плакати нинішнього мера Сергія Сухомлина, де він порівнює різні об’єкти міської інфраструктури. Депутат міської ради Наталія Леонченко закликає з білбордів любити Житомир, дарувати квіти дружинам та гуляти із дітьми в парку після роботи. Сестра народного депутата України VIII скликання Борислава Розенблата Олена Розенблат скромно дописала біля свого прізвища назву сімейної компанії - «Фаворит». Людмила Зубко, дружина колишнього віцепрем’єр-міністра Геннадія Зубка, з плакатів впевнено заявляє: альтернативою тому, що відбувається навколо нас, є безпечна школа. Колишній заступник мера Житомира Матвій Хренов з рекламних бордів розповідає, що його мета – «об’єднати всіх, хто хоче тут жити і розвивати наше місто». Ректор Житомирської політехніки Віктор Євдокимов говорить нам про «вибір, що змінює все». Депутат міської ради Антон Ракович записує до здобутків незавершений проєкт бюджету участі – «Європейський сквер на Крошні».
Крім того, на вулицях можна побачити рекламні плакати політичної партії «Слуга народу», з яких житомирянам нагадують, що саме вони є господарями на своїй землі, «лівої опозиції», яка щось перемагає, та політичної партії «За майбутнє» з мальовничими пейзажами карпатських гір, які є дуже близькими для жителів Полісся.
За словами координатора громадянської мережі ОПОРА в Житомирській області Тараса Чмута, подібна політична реклама може свідчити про старт виборчої кампанії ще до її офіційного початку, втім, юридично це не агітація.
«Фактично, всі останні виборчі кампанії в Україні проводились із розміщенням політичної реклами задовго до старту виборчого процесу. Подібні ситуації відбуваються по всій території України з різними політичними партіями, різними кандидатами на різних рівнях: будь то парламентські вибори, президентські або місцеві. Те, що відбувається зараз не може розцінюватись, як агітація, бо ще не розпочався виборчий процес. І ті суб’єкти, які зображені на цій рекламі, ще не є кандидатами. Тому це варто розцінювати, як політичну рекламу, або, як рекламу окремих персоналій, або громадських ініціатив, організацій. Ця продукція регулюється законом «Про рекламу», а також іншими законодавчими актами України, які не пов’язані з виборами», - каже Тарас Чмут.
Наразі неможливо визначити скільки ж потенційні кандидати витрачають на рекламу себе та своїх проєктів, оскільки на плакатах немає жодних даних про замовників такої рекламної продукції, або ж її тираж.
«Після реєстрації кандидати відкривають виборчі фонди, з яких відбувається оплата всієї фактичної агітації. При цьому, якщо ми говоримо про друковану агітаційну продукцію, то в ній мають вказуватись так звані вихідні дані, де вказаний замовник, виконавець, тираж та відповідальний за друк. Ця інформація потім подається в проміжний і фінальний фінансові звіти про використання коштів передвиборчого фонду», - розповідає Тарас Чмут.
Усі рекламні плакати, про які ми згадували, є просто рекламою партій, організацій чи персон. Називати усі ці суб’єкти кандидатами можна буде лише після їх офіційної реєстрації.
«До моменту реєстрації ми не можемо стверджувати, що та чи інша особа є кандидатом. Тобто, це потенційний кандидат. Навіть, якщо ця людина озвучувала про свою готовність та наміри юридично вона стає кандидатом після реєстрації в комісії відповідного рівня», - каже координатор громадянської мережі ОПОРА в Житомирській області Тарас Чмут.
Про чотири основні особливості цьогорічних місцевих виборів читайте тут.
