Аби дізнатися наскільки Житомир є доступним для людей з порушенням зору та незрячих, журналістка Житомир.info 11 серпня прогулялася центральними вулицями міста разом з представницею Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» Вікторією Шевчук.
Першою перешкодою стала тактильна плитка.
«Одна із функцій тактильної плитки - це показати, що тут перехрестя, а друга функція, наприклад, я дивлюсь, як розташована плитка, стою рівно і буду так переходити через дорогу. А ось на наступному перехресті у нас приклад, як її не можна класти. Якщо я стану на тому куті і буду йти перпендикулярно, як мене вчили, то я вийду на середину перехрестя», - розповідає Вікторія Шевчук.
Як виявилось, напівсфери, яких чимало у місті, також несуть загрозу, адже людина з вадами зору не завжди може помітити їх за допомоги тростини.
За словами Вікторії, такі елементи потрібно помічати контрастними кольорами. «Напівсфери по висоті дуже низькі і тростина може над ними пройти. Взагалі такі речі як стовпчики, напівсфери не мають бути на дорозі, де йде пішохід, тобто ці півсфери стоять не згідно з нормами ДБН, вони просто стоять тому, що не пускають машини, а насправді - це загроза для людини», - каже Вікторія Шевчук.
За словами Вікторії, у Житомирі більшість світлофорів не мають звукового супроводу, а ті, що мають, не завжди можна почути.
«Наприклад, цей світлофор коли грає, ви почуєте звук, то його насправді можна сплутати з телефоном, тому що він має такий поліфонічний звук. Насправді звук світлофора має відрізнятися від всіх інших звуків. Він має бути чіткий, якщо ви будете стояти, дивитися на світлофор, ви маєте чути, куди йти. І взагалі, світлофор прикріплений лише з цього боку дороги, а він має бути озвучений по обидва боки, я маю йти у такому звуковому коридорі», - пояснює пані Вікторія.
Звукове сповіщення має бути у всіх видах транспорту, переконана Вікторія Шевчук.
«Оголошення номеру маршруту і всередині оголошення зупинки - це має бути обов'язково, тому що дуже багато людей, які мають порушення зору, або незрячі, ті самі бабусі можуть не побачити номер. Ще проблема, що вони включають озвучення номеру тролейбуса, коли дуже голосно працює мотор, тому це треба синхронізувати, щоб я чула номер маршруту», - сказала Вікторія Шевчук.
Прогулюючись по Київській, ми побачили зливостоки без решіток. Пані Вікторія розповіла, як це небезпечно для людей з порушенням зору.
«Було кілька випадків, наприклад, коли йшла по вулиці Київській, тільки там облаштували плитку, я подумала, що класно можна прогулятися, була весна, сонячний день. Коли я йду і впевнена у дорозі, то йду з досить великою швидкістю, і моя тростина, на жаль, застряла в зливостоці так, що я попала собі у живіт тростиною. У мене був випадок, коли була погано закрита кришка і я туди ногою стала, не звалилася, а лише одна нога попала в люк, а інша поверх кришки, просто сіла на кришку. Але все могло закінчитися гірше, могла туди влетіти. Бажано, щоб місто слідкувало про такі моменти, де немає люка, або він погано закріплений», - ділиться представниця Вікторія Шевчук.
Також жінка звернула увагу на плитку укладену навколо сіті-лайту, відсутність візуальних елементів доступності та на те, як житомиряни реагують на людей з порушенням зору.
«Є дві категорії людей: ті, що допомагають, підказують номер, допоможуть в маршрутку зайти і підкажуть, яка зупинка, а є люди, які не розуміють, що таке біла тростина, не бачать її, можуть перестрибувати її, або сказати: «Чого ти тут своєю палкою водиш». Але зараз стало більше людей, які звертають увагу. Дуже приємно, коли йдеш містом і маленька дитина питає: «Мама, що тьотя робить палкою?» і батьки пояснюють, що відбувається, тому у нас буде виховуватися покоління, яке знає про незрячих людей хоч трохи», - додає Вікторія Шевчук.
Нагадаємо, у Житомирі на безбордюрній Михайлівській більшість закладів не доступні для маломобільних мам та людей на візках.
Як повідомляв Житомир.info, в липні створили робочу групу, яка вирішуватиме, як зробити багатоповерхівки доступними для людей з інвалідністю.
