Напередодні Дня Гідності та Свободи, 20 листопада, у Житомирі вшанували пам’ять тих, хто загинув на Майдані та під час воєнних дій на Сході.
Представники обласної та міської влади поклали квіти до пам'ятного знаку Героям Небесної Сотні на майдані Корольова та меморіальних стендів загиблих воїнів АТО/ООС на майдані Соборному.
Своїми спогадами про Революцію Гідності поділилася киянка Наталія, яка проходила повз і також вирішила вшанувати пам’ять героїв. Розповідаючи про загиблих житомирських військових жінка ледь стримувала сльози.
«Я киянка з житомирським корінням і тут взагалі опинилася випадково, бо проходила повз. Але вже декілька років поспіль Житомир – це дуже специфічне місто... Під час тих подій 2013-2014 року я дивувалася, чому житомиряни такі пасивні, а коли 20-го лютого зранку почалися розстріли і ці хлопці, тернополяни, молоді львів’яни, вони лежали на майдані біля Макдональдсу, біля Михайлівського… З Житомира тоді загинув лише Яків Зайко і я думала: Житомир не в перших рядах, мої земляки, вони чекають. А потім, коли почалися події на Сході, першими почали гинути житомирські хлопці і я тоді подумала: не потрібно поспішати з висновками. Вони довго запрягають, але коли треба, то треба… Чомусь найбільше запам’яталися навіть не перші загиблі, тому що тоді ти взагалі не звик до цього, а тоді коли загинуло шестеро під Краматорськом, Заброцький, зокрема, потім Сеник. І за кожним якась історія... Артем Абрамович, я чомусь до останнього вірила, що він десь є (живий), такий хлопець з неймовірною посмішкою. Антонов, який загинув під Іловайськом, Амельчаков… Житомир – місто маленьке, є якісь знайомі знайомих, донька Амельчакова вчилась з моїм племінником і я пам'ятаю цю історію, коли до останнього родина теж сподіваюся, що він десь є і буде, а потім його знайшли…», – розповіла Наталія.
Нагадаємо, 18 листопада пресслужба Житомирської облдержадміністрації опублікувала план заходів до Дня Гідності та Свободи.
Як День Гідності та Свободи відзначали у Житомирі в 2019 році, дивіться у фоторепортажі
