Верховна рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості».
Про це 19 березня 2021 року повідомляє пресслужба парламенту.
«Законом передбачається врегулювати правовідносини, що виникають під час врегулювання простроченої заборгованості, з метою захисту прав споживачів-боржників та обмеження доступу до ринку потенційно недобросовісних колекторів. Законом, зокрема, дано визначення таких термінів як «врегулювання простроченої заборгованості» та «колекторська компанія». Згідно з Законом, «врегулювання простроченої заборгованості - це заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит або іншим договором». Колекторська компанія визначається як юридична особа (в тому числі фінансова установа), яка в інтересах кредитодавця та/або нового кредитора відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором здійснює врегулювання простроченої заборгованості та включена до Реєстру колекторських компаній, який вестиме Національний банк України», - йдеться у повідомленні.
Законом встановлено вимоги до кредитодавців, включаючи колекторські компанії, при врегулюванні простроченої заборгованості, а саме:
дотримуватися вимог до етичної поведінки та правил взаємодії з боржником;
інформувати боржника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості та/або відступлення права вимогу новому кредитору;
укладати договори лише з юридичними особами, включеними до Реєстру колекторських компаній;
повідомити Національний банк України про укладення з колекторською компанією договору (у строки та порядку, що визначені Національним банком України);
контролювати дії залучених колекторських компаній та надавати рекомендації щодо усунення порушень;
обов’язок розірвати договір з колекторською компанією в односторонньому порядку у разі її виключення з Реєстру колекторських компаній або в разі порушення нею вимог до етичної поведінки (2 і більше разів за рік).
Законом також встановлено вимоги до взаємодії зі споживачем (його представником) під час врегулювання простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки), яка може відбуватись шляхом: безпосередньої взаємодії (особисті або телефонні переговори); надсилання повідомлень (текстових, голосових та інших повідомлень, в тому числі без залучення працівників шляхом використанням програмного забезпечення); надсилання поштових відправлень (за місцем проживання або за місцем роботи).
При цьому, під час першої взаємодії зі споживачем кредитор/колекторська компанія має повідомити своє найменування, ПІБ або індекс особи – представника, правову підставу взаємодії та розмір простроченої заборгованості, а на вимогу споживача – надати підтвердні документи протягом 7 робочих днів.
«Колекторська діяльність нерідко межує із порушеннями законодавства, включаючи кримінально карні діяння. Для спонукання боржників, що прострочили повернення боргу, до виконання обов'язку перед кредиторами колектори доволі часто вдаються до психологічного тиску на них та членів їх родин, застосовуючи при цьому жорсткі, а інколи і протиправні методи. Це є нехтуванням людською гідністю, вторгненням в приватне життя особи та порушенням прав і свобод людини, які захищаються Конституцією та законами України. Згідно статті 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Наразі, чинне законодавство не містить чітких правил поведінки ані щодо суб'єктів, які займаються колекторською діяльністю, ані щодо обов’язкових єдиних вимог до етичної поведінки та правил взаємодії таких осіб з боржником під час врегулювання простроченої заборгованості», - так розробники законопроєкту №4241 пояснювали необхідність його прийняття.
За проєкт закону в цілому на засідання 19 березня проголосували 274 народні депутати. З шести мажоритарників від Житомирської області «за» проголосували троє – Богдан Кицак, Дмитро Костюк та Сергій Кузьміних (всі – фракція «Слуга народу»), Ігор Герасименко, Тетяна Грищенко та Володимир Арешонков на засіданні відсутні.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності.
Як повідомляв Житомир.info, в 2019 році у Житомирській області поліція розслідувала шахрайство з оформленням кредитів на 150 тисяч гривень: житель Баранівського району набрав кредитів на документи жінки з Чернігівської області, рідних якої згодом почали турбувати колектори з різних фінансових установ з вимогами сплати кредитних зобов’язань.
