"Мій друг літатиме на параплані без мотору за мостом. Я піду подивитися", – написав у спільному чатіку знайомий фотограф Ярослав Хоркінс.
"В Житомирі? На параплані? Літати? Серйозно? А можна я з тобою? Заодно репортаж познімаю!", – загорілася я ідеєю.
З нами визвався піти ще й журналіст "Інтерфаксу" Олександр Трохимчук. І, як потім виявилося, не дарма.
За мостом на мене чекав сюрприз – парапланеристом виявився чоловік, якого я взимку неодноразово помічала за кермом одноколісного велосипеду і дуже хотіла познімати.
"Володимир Алексійчук", – представився він.
Параплан виявився парашутом типу "крило". Його так називають, бо він має аеродинамічні властивості, як у крила літака, а злетіти за допомогою нього у небо можна і без мотору. Достатньо сили вітру. Або тяглової сили. Попросту – людей, які біжучи і тягнучи за мотузку запускають парапланериста в небо. Ну, на кшталт як діти запускають повітряного змія.
"Добре, що ви прийшли. Зараз запустите мене у повітря!", – радіє парапланерист.
Він проводить короткий майстер-клас з запускання для хлопців, з якими я прийшла: потрібно бігти, тягнути мотузку, слухати команди "пілота"... А я тим часом радію, що у мене "лапки", тобто фотік.
"Це найдоступніший спосіб піднятися у небо. Якщо піднятися на висоту 5-6 км, і в залежності від погодних умов і якості “крила”, то можна пролетіти близько 50 км. На таку висоту я ще не підіймався ", – розповідає Володимир, застібаючи карабіни на грудях.
Журналіст Олександр і фотограф Ярослав тимчасово перетворюються на "тяглову силу", бігаючи з мотузкою.
"Як бурлаки на Волзі", – резюмує чоловік, що проходить повз.
Опановують мистецтво запускання далеко не одразу. Але все ж виходить кілька разів, хоч і не високо, запустити параплан.
Володимир розповідає, що найскладніше у цій справі – це зліт, і пропонує комусь з нас теж спробувати повправлятися у підйомі. Ярослав, як єдиний з нас, хто висоти не боїться, погоджується спробувати. Проте після двох невдалих спроб вирішує перенести заняття повітряним спортом на майбутнє. Виявляється, є кілька способів зльоту: прямий старт (спиною до парашута) і перехресний старт (обличчям до парашута з подальшим розворотом).
Парапланерист каже, що цим спортом він захопився минулого року. "Крило", як і одноколісний велосипед – це "ігри з балансом"
"Та я тільки починаючий спортсмен. Мрію навчитися гарно літати і… полетіти звідси", – сміється Володимир.
Прошу у пілота згоду на публікацію репортажу, проте погоджується він за однієї умови:
"Добре. Але є у нас ще дійсно професійний спортсмен, я у порівнянні з ним – аматор. Як тільки сприятливі погодні умови – я вас сконтактую! Обов'язково пофотографуйте його і напишіть про нього. Він це робить дуже красиво і професійно! Вийде дуже гарний фоторепортаж", – говорить Володимир.
Анна Максимова, фотокореспондентка Житомир.info
