Валютний кредит, фінансова криза, суди, колектори і нерви…
Для когось це абсолютно абстрактний ланцюжок понять, для інших – «сіль на рану».
Судовою тяганиною валютна позика обернулася й для житомирянина Антона (ім’я змінено).
… У 2006-2008 роках банки щедро роздавали позики в іноземній валюті й українці активно кредитувалися. Воно й не дивно: курс був стабільний (упродовж приблизно 8-ми років за один долар давали близько 5 грн), а відсоткові ставки були нижчі, ніж у гривні. Здавалося, ніяких ризиків.
Саме тоді валютний кредит узяв і Антон.
«Це були 2006-2007 роки. Я займаюся бізнесом, беру валютний кредит на суму близько 65 тисяч доларів США. Справно виплачую, розраховуюсь... Наче все добре. До погашення залишається виплатити тисяч 15 доларів. І розпочинається криза...», – згадує Антон.
Це вже були 2014-2015 роки. Девальвація національної валюти: курс гривні, яку відпустили у «вільне плавання», падає більш ніж утричі – ціна за долар коливається від 24 до 30 грн. Більшість позичальників, які мали непогашені кредити в іноземній валюті, стали неспроможними обслуговувати таку заборгованість. Не пережило кризи й чимало банків.
«2015 рік. Криза. У мене почалися проблеми з бізнесом, і не лише у мене. Деякі банки збанкрутіли, не витримав і той, у якому я кредитувався. І в банку розпочалась процедура ліквідації: вводять тимчасову адміністрацію, керівництво банку і тимчасова комісія не можуть між собою розібратися, хто має більше повноважень, хто має керувати банком і здійснювати вихід з цієї кризової ситуації. При цьому банк направляє мені документи з вимогою припинити будь-які платежі до окремої вказівки, на які рахунки і кому сплачувати», – розповідає житомирянин.
Кредит чоловік брав під заставу нерухомості, тож, відповідно до процедури, активи по кредитному зобов’язанню були передані до Державної іпотечної установи. Тимчасову несплату по кредиту в період, коли не було відповідних інструкцій, там розцінили як невиконання боржником своїх зобов'язань.
«Під гарантією погашення кредиту був будинок і земельна ділянка, передані в іпотеку. І, відповідно, оскільки була іпотека, активи по кредитному зобов’язанню були передані до Державної іпотечної установи. У 2020 році Державна іпотечна установа звернулася до Корольовського суду з позовом і вимогою сплатити 1 мільйон 700 тисяч гривень заборгованості разом з пенею, фінансовими санкціями, посилаючись на те, що з 2015 року я не сплачую жодних коштів. Хоча, як я вже казав, там по тілу кредиту залишалося приблизно 15 тисяч доларів, адже впродовж 7 років я платив вчасно і в повному обсязі», – нарікає чоловік.
Як вдалося «здешевити» кредит з 1,7 млн грн до 500 тис. грн
З позовом Антон не погодився та вирішив звернутися до юристів. За отриманими рекомендаціями звернувся в «Адвокатське бюро Сергія Хоменка».
Парадоксально, але про рішення суду стосовно стягнення 1,7 млн грн Антон дізнався не одразу. Це було заочне рішення, пояснює адвокат Сергій Хоменко.
«Судовий розгляд відбувся за відсутності відповідача, та заочним рішенням було присуджене стягнення з нього 1 мільйона 700 тисяч гривень. Так склалися обставини, що мій клієнт не був повідомлений про розгляд справи у суді. Фактично він дізнався про рішення суду, коли йому заблокували рахунки: пішов у виконавчу службу і тоді довідався про наявність заочного рішення щодо стягнення коштів», – пояснює Сергій Хоменко.
Тож адвокат звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
«Ми звернулися із заявою про перегляд заочного рішення. Нам відмовили. Хоча ми подали всі розрахункові документи про сплату коштів, зауважуючи, що відбулося нарахування фінансових санкцій. У подальшому ми подали апеляційну скаргу на рішення. Суд став на нашу сторону: визнав те, що саме сторона банку, кредитор, тобто його дії, були причиною того, що людина перестала розраховуватись по кредиту. У результаті ми майже втричі зменшили суму: суд стягнув близько 500 тисяч гривень. Орієнтовно 1 мільйон 200 тисяч ми «відбили», – каже Сергій Хоменко.
Далі на вирішення очікувало питання з Державною іпотечною установою. Скориставшись своїм правом, установа подала касаційну скаргу, і це дещо затьмарило відчуття радості Антона. Однак адвокату вдалося вирішити і це питання: він звернувся до суду, аби скасовувати іпотеку.
«Рішенням Корольовського районного суду іпотеку скасовано: нотаріуса було зобов’язано внести відомості про зняття іпотечних обмежень», – резюмує Сергій Хоменко.
А клієнт Антон додає: «Добре, якщо в житті не трапляються ситуації, коли треба йти до суду. Але завжди потрібно знати, де шукати допомоги у відновленні справедливості і до кого йти якнайшвидше. Вважаю, що мені просто пощастило з адвокатом, завдяки якому ми виграли цю справу. Особисто знаю людей, для яких судова тяганина з іпотечною установою закінчилася плачевно».
Загалом юристи стверджують: з 2014 року, коли почалася фінансова криза, кількість звернень за юридичною допомогою у суперечках з банками зросла в рази.
До слова, в «Адвокатському бюро Сергія Хоменка» беруться за супровід і вирішення фактично усіх справ, що стосуються організації бізнесу і не лише – фірма надає повний пакет адвокатських послуг.
«Працюємо в усіх галузях права, основними напрямками роботи є кримінальне право, сімейне, адміністративне, конституційне, трудове, земельне, господарське та, в принципі, як ми жартуємо в колективі, «Любе – голубе». Варто розуміти, що діяльність юриста – це не лише робота у судах. Ми консультуємо і роз’яснюємо; допомагаємо зі складенням заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру», – каже очільник адвокатського бюро.
Зі слів Сергія Хоменка, який уже 15 років працює у сфері юридичних послуг, велика частина його практики – це справи, які стосуються дорожньо-транспортних пригод також. Він, до речі спростовує стереотип про те, що «в ДТП завжди винен водій». Поради житомирського адвоката, що робити, якщо ви потрапили в ДТП за участю пішоходів, – тут
«Принциповий підхід до нашої адвокатської справи – дивитись ширше та бачити глибше», – підсумовує Сергій Хоменко.
Адреса «Адвокатського бюро Сергія Хоменка»:
м. Житомир, вул. Покровська, 4, 1-й поверх.
Тел.: (068) 415 13 65, (067) 608 54 64
