Жовтень - місяць багатий на професійні свята. Найпопулярніші з них - День працівників освіти, День лікаря та День автомобіліста. Але у жовтні професійне свято людей не менш важливої професії - 7 жовтня відзначають Міжнародний день листоноші, а 9 жовтня - Всесвітній день пошти.
Щоб дізнатися, як працює листоноша у сучасному світі, наша фотокореспондентка вирушила у відділення поштового зв'язку № 24 м. Житомир, щоб провести День листоноші з листоношею.
Відділення № 24 розташоване на першому поверсі багатоповерхівки по вулиці Шевченка, 102. Тут ще не зробили сучасний ремонт, проте одразу на вході впадає в очі великий пандус. На вході зустрічає начальниця відділення Римма Савіцька. Жінка розповідає про відділення, про пошту і просить обов’язково написати, що у них зараз почалася підписка та є багато цікавих акційних пропозицій.
“Ще кілька десятків років тому люди з нетерпінням чекали листа чи листівку від рідних та друзів. Потім у людей з’явилися різні гаджети та Інтернет і вони вітали один одного картинками у “Вайбері” тощо. А зараз у світі з’явилася тенденція листуватися паперовими листами та листівками. Ви не уявляєте, які очі у людей, які отримують “справжні” листи від рідних! Ходімо, я познайомлю вас з листоношами. Зніматимете сьогодні нашу Наташу”, - говорить начальниця відділення.
Робочий день у листонош починається о 08:30 і закінчується о 17:00.
Пошту на відділенні отримують кілька разів на день. Її приймають, сортують та розкладають.
У відділенні листоношами працюють самі жінки. Вони розказують, що чоловіки на пошті рідко “приживаються”.
У кожної листоноші є своя схема руху. У Наталії Сонц вона - понад 12 км. Жінка жартує, що коли почала працювати на пошті, схудла на 15 кілограмів за кілька місяців.
Під кожну схему руху пишеться “ходовик”, де зазначено, які газети де виписують.
Наталія показує речі, які листоноші носять з собою щодня: величезну зв’язку ключів від під’їздів, свисток, ліхтарик та газовий балончик.
“Якщо раптом щось трапиться, то я свистітиму у свисток та скористаюся газовим балончиком. Але за весь час моєї роботи, слава Богу, ними користуватися не доводилося”, - розповідає листоноша.
Коли розсортовують отримані поштові відправлення, листоноші вирушають на маршрут. У Наталії зранку мало кореспонденції, тож додаткову сумку вона з собою не бере. “Найгарячішими” на пошті є дні пенсії, приймання платежів та дні, коли приходять газети по підписці.
“Сьогодні у мене мало всього: квитанції, кілька листів та газети. Коли розношу пенсії, то беру з собою і додаткові товари - пральні порошки й всіляку всячину. Є люди, яким важко виходити з дому. Вони просять приносити різні товари. Під час карантину взагалі було дуже багато замовлень”, - розповідає жінка.
Йдучи районом, розпитую жінку про роботу. Наталія розповідає, що коли почала працювати на пошті, їй було важко. Іноді хотілося звільнитися. Проте хороший колектив і бабусі, які працювали листоношами з 18 років і до пенсії, допомогли їй “втягнутися”.
“Зараз я навіть не виключаю, що теж працюватиму на пошті до пенсії”, - говорить Наталія.
Поки ходимо районом, Наталії неодноразово телефонують та питають, коли вона принесе газету чи ще щось.
Майже усі, кого ми зустрічаємо, вітаються з Наталією, махають рукою і всміхаються. Питаю, чи багатьох вона знає в лице.
“Та ні, далеко не всіх. Тільки пенсіонерів. Ось подивіться, це також мої будинки”, - розповідає жінка.
Рознісши кореспонденцію, жінка повертається у відділення, адже незабаром сюди приїде ще одна машина з поштовими відправленнями.
На пошті кажуть, що курйозних ситуацій вистачає: хтось буває забуде, що отримав газету і дзвонить сваритися, потім знаходить і дзвонить вибачатися. Одного разу поштарка, піднімаючись на сьомий поверх, закашлялася. Отримувач дзвонив начальниці відділення і жалівся, що поштарі хворі та можуть його чимось заразити. Були випадки, коли поштою відправляли заведений годинник чи іграшки. Тоді доводилося телефонувати отримувачу та просити забрати відправлення швидше. А ще креативні поштарі на коробці для відправлень, які ніяк не забирають, написали кумедний напис “Остання Надія”.
Фотокореспондент Житомир.info Анна Максимова