У Житомирі в одному з дитячих будинків сімейного типу проживає сім'я Годован. Багатодітна мама Наталія виховує 11 дітей, з них 9 – позбавлених батьківського піклування. Жінка розповідає, як діти дізналися про війну та про поповнення в родині.
«Поповнення в нас відбулося, як почалася війна. Кілька тижнів минуло, і в нас з’явилося четверо нових діток – три дівчинки і хлопчик. З першого дня не приховували від дітей, що сталося, не дивлячись на те, що вік маленький у дітей, але вони знали, що росія – це країна агресор, що вона напала на Україну. Спочатку вони боялися, коли були перші сирени, вони хвилювалися, ховались. Потім вони трохи звикли. Поки є змога, поки є хоч якась можливість вхопитися – ми залишаємося тут, і дуже сильно сподіваюся на те, що не потрібно буде нам звідси виїжджати», — каже мати Наталія Годован.
Жінка розповідає, що кожного дня уся родина молиться за Україну.
«Вони постійно коли, наприклад, сідають обідати, вони постійно моляться і просять Бога за свою Україну, перш за все, за свій Житомир. І за всю Україну в цілому. По подіях, які є сьогодні, за що потрібно молитися, просять в Бога допомоги для нашої армії», — каже Наталія.
З початку бойових дій у родині Годован усі разом випікають хліб для наших військових та біженців. Скільки паляниць випекли в родині, жінка не пам'ятає, але каже: вже використали два мішки борошна і на цьому зупинятися не планують.
«Я люблю випікати, випічку люблю. А оскільки почалися такі військові дії, ми вирішили пекти хліб і разом з дітьми, дітям це подобається. У нас є така «долонька надії», сюди вкладається буханець хліба нашим хлопцям, на блокпости передавали, також передавали біженцям. Діти залюбки долучаються, вони хочуть зробити хоч маленький внесок. Зовсім маленька долонька – це те, що вона може зробити, теж невеличка надія, невеличкий промінчик, що все буде гаразд, все буде Україна. З нами Бог, і ми переможемо всі разом, навіть з такими маленькими долоньками», — розповідає Наталія Годован.
У родині Сичових дев’ятеро дітей. Мати Олена розповідає, що після початку війни їм пропонували евакуюватися, але вони вирішили залишитися.
«Я пам’ятаю, як за день чи два до війни, діти вранці прокинулися снідати, Сашко дивився у вікно, якраз був сонячний ранок, і каже: я не можу зрозуміти, як в такий чудовий день може бути війна. І дійсно, на наступний день ми прокинулися від вибухів. Заспокоїли дітей. Одразу скажу, що ми дуже не хотіли евакуюватися і вдячні, що нас не примусили. Нам пропонували дуже різні варіанти, по Україні і в західні країни, ми запитували у дітей, чи хочуть вони, щоб ми виїхали у більш безпечне місце, вони сказали, що їм тут нормально, тут їх дім. За час війни у нас теж з'явилося ще дві дівчинки. Тато однієї із них загинув тут під час бомбардування Житомира, і ще дівчинка теж, майже повнолітня», — каже мати Олена Сичова.
Від буремних подій в родині Сичових рятувалися мистецтвом. Малюнок доньки Олени навіть потрапив до газети в Голландії.
«В перший день війни чи на наступний ми сказали дітям, чим вони можуть займатися, дотримуючись правил безпеки за даних умов. Пояснили, що вони можуть малювати те, що зараз на серці. І, звісно, малюнки на військову тематику. Малюнок нашої дівчинки навіть потрапив до газети в Голландії. Я розмістила в себе в соціальних мережах, а друзі використали там», — розповідає Олена Сичова.
Сьогодні всі у родині намагаються жити, як і раніше, займатися щоденними справами, єдине чого не можуть собі наразі дозволити — прогулянку лісом.
«На жаль, ми не можемо тепер ходити до лісу, в нас ліс неподалік, діти дуже люблять його, але зараз це небезпечно, і вони туди не можуть ходити, в школу не ходять, але є онлайн-навчання. Ми намагаємося жити нормальним життям: вчитися, читати, робити повсякденні справи. Але діти знають, що відбувається, вони постійно моляться про те, щоб Бог захистив військових і також дав перемогу Україні», — говорить Олена Сичова.
Нагадаємо, 1 червня Житомирська міська рада інформувала, що в Житомирі завершили будівництво ще двох ДБСТ, в яких проживатимуть 20 дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування.
Як повідомляв Житомир.info, 17 травня 2021 року на позачерговій сесії Житомирської міської ради депутати надали дозвіл на розробку землеустрою для будівництва ще одного ДБСТ.