Це житомирянка Ольга та її дочка Софійка. Три роки тому їх родина переїхала в Ірпінь. Вони мали хорошу квартиру та роботу, Софійка ходила в школу та займалася повітряною гімнастикою. Так звана «спецоперація» росіян назавжди змінила життя цієї родини, вони на собі відчули, як російські війська стріляють по цивільних об’єктах. Про те, що почалася повномасштабна війна, родині повідомила сестра чоловіка. Запланований візит до лікаря довелося скасувати і родина почала збирати речі, щоб спуститися у підвал. Тим часом сусіди масово втікали з будинку.
«Ми кілька днів були у квартирі, а потім вже були такі звуки, що в квартирі було страшно знаходиться, і ми вже десь тиждень були в підвалі, там ми жили з сусідами. Інколи в квартиру прибігали, щоб щось перекусити, попити чаю і назад бігли у підвал. Не пам’ятаю який день, дуже близько прилетів снаряд, прямо біля будинку, і ми так з тими речами і шурнула в цей підвал, заклало вуха, я нічого не чула, тільки нещодавно відклало вухо. І ми вже зрозуміли, що потрібно щось робити, треба тікати, було багато машин біля будинку, але не було пального, щоб виїхати. І наш сусід, Софійчиної подружки тато, його дружина нам зателефонувала і сказала, що у нас є дві хвилини, щоб вискочити з підвалу, сказала нічого не питати, бо немає часу і виїжджати. Ми навіть не змогли речі забрати. Ми спитали, чи можна речі забрати, сказали, що немає на це часу, бо як стало відомо згодом, що через годину закрили Ірпінь на в’їзд та виїзд», — згадує Ольга.
Без речей та документів родина Ольги тікала з Ірпеня до родичів у Фастів, і там довелося затриматись, бо Софійці стало зле. Ольга каже, що всі були налякані та не відчували землю під ногами
«В Софії алергія, почався астматичний синдром, низька сатурація, був цілий квест поки ми дісталися до лікарні. Там тиждень були в лікарні, там майже увесь час були в підвалі, бо там теж були обстріли. Там вже Макарів бомбили і сказали, що вже день-два і до Фастова дійде», — каже Ольга.
Як тільки Софії стало краще родина Ольги переїхала в Ужгород, але час від часу чоловік Ольги повертався в Ірпінь та допомагав мешканцям розбирати завали. Ольга каже: у будинку пошкоджено 100 квартир.
«В нашу квартиру, в кімнату Софійки прилетів снаряд, вона у нас вважається частково зруйнована. Вони у нас жили, росіяни, вони обікрали нас, забрали всю техніку маленьку, яку можна винести, вони її винесли: планшет, ноутбук фотоапарат, об'єктиви чоловіка. Обмалювали нам квартиру фарбою: двері, побутову техніку, стіни. Пошкоджена і порізана стеля, в кімнаті Софійки дірка, побиті вікна і їх треба міняти, двері за місяць ми поміняли на нові, вони їх не могли відкрити, то вони там познущалися над ними, вибили стіною двері. Документи, все, що ми не могли взяти, воно валялося по квартирі, все в пилу, все грязне, розкидане», — каже Ольга.
В Ужгороді сім’я відновила документи і вирішили їхати в рідний Житомир до батька Ольги. Тут Софійку водять в табір та готують до школи, і збираються повертатися в Ірпінь, щоб відбудовувати свою квартиру.
«Будемо відбудовувати свою квартиру, своїми силами, із сусідами стараємося і згруповуємося, щоб до зими там щось відновити, щоб можна було там далі жити, щоб Софійка пішла там до школи».
У Житомирі дівчинці подобається, тут вона займається творчістю, але дуже сумує за рідним містом, за своїми друзями та заняттями з повітряної гімнастики.
«Я мрію відбудувати свій будинок, що закінчилася війна, завести собі домашнього улюбленця — ящірку, і поїхати на відпочинок. Ця ящірка вміє посміхатися і вона дуже мила. Я хочу стати ветеринаром, відкрити свою клініку домашніх тварин. Я буду одночасно і директором, і лікарем. Я люблю дуже тварин і готова їм простягнути свою руку», — каже Софія.
Про це мріє і її мама.
«Мрію, щоб закінчилася війна, відбудувати будинок, повернутися, щоб нам дали нормально, спокійно жити, і щоб Софійка до школи ходила», — каже Ольга.
Нагадаємо, у житомирській спортшколі «Полісся» тренуються переселенці з Мелітополя: історія двох братів, які не уявляють життя без футболу.
Як повідомляв Житомир.info, в одній з житомирських лікарень троє переселенців знайшли для себе роботу. російські військові перетворили їхні міста на зону бойових дій і залишили без домівок.
Історію кохання переселенців з Києва Антона та Олександри, які в секреті від рідних одружилися в Житомирі, дивіться у відеосюжеті за 12 травня 2022 року.
Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів».
